«верненн¤ јрх≥Їпископа ’арк≥вського ≥ ѕолтавського ”јѕ÷ ≤гор¤ (≤с≥ченка) з приводу руйнуванн¤ √айдамацького хреста

Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького

20 с≥чн¤ р.Ѕ. 2009
ѕрп. ™вфим≥¤ ¬еликого
2 лютого 2009 р.
¬их. ч. 012-09
«упин≥ть осквернител≥в слобожанських могил!
«а¤ва архиЇпископа ’арк≥вського ≥ ѕолтавського ≤гор¤ з приводу знищенн¤ √айдамацького хреста в Ћозов≥й
якраз у т≥ с≥чнев≥ дн≥ 2009 р., коли украњнська сп≥льнота готувалас¤ вшанувати памТ¤ть героњв рут, нев≥дом≥ особи знищили на ’арк≥вщин≥ хрест памТ¤ти воњн≥в ”крањнськоњ Ќародноњ –еспубл≥ки, загиблих при оборон≥ станц≥њ Ћозова в≥д рос≥йських ≥нтервент≥в 27-28 грудн¤ 1917 р. ÷ей черговий акт вандал≥зму нагадав нам про злов≥сну тенденц≥ю, що ви¤вилас¤ в ’арк≥вськ≥й област≥ прот¤гом останн≥х чотирьох рок≥в: розвТ¤зувати власн≥ пол≥тичн≥ проблеми, знущаючись над памТ¤ттю померлих. Ќайб≥льше пристрастей вирувало довкола памТ¤тного знаку воњнам ”ѕј на старому харк≥вському цвинтар≥. јле й памТ¤тний знак геро¤м рут, ≥ мемор≥¤льна дошка митрополитов≥ …осифов≥ —л≥пому, ≥ цей-таки скромний гайдамацький хрест у Ћозов≥й зазнавали наруги в≥д вандал≥в. ≤ жодного разу винуватц≥ не були покаран≥.
÷ерква ’ристова не втручаЇтьс¤ в пол≥тичн≥ дискус≥њ, неминуч≥ в демократичному сусп≥льств≥. јле обовТ¤зком ÷еркви Ї застерегти в≥д використанн¤ в пол≥тичних в≥йнах знар¤дь, котр≥ суперечать христи¤нськ≥й морал≥ й загрожують звиродн≥нн¤м сусп≥льства. —аме такими неприпустимими й небезпечними методами вигл¤дають наруга над памТ¤ттю померлих та непристойн≥ шабаш≥ на цвинтар¤х.
„им обертаЇтьс¤ безкарн≥сть бешкетуванн¤ на ≥сторичному харк≥вському цвинтар≥, де встановлений памТ¤тний знак воњнам ”ѕј, маскарадного Ђгенералаї ¬алер≥¤ ÷юртока й групи його однодумц≥в, у тому числ≥ депутат≥в обласноњ ради 14 жовтн¤ 2006 р.? ўо т¤гне за собою в≥дмова м≥ськоњ влади ’аркова визнати статус мемор≥¤льноњ зони за колишн≥м головним цвинтарем, де й нин≥ спочивають т≥ла ѕетра √улака-јртемовського, ћарка ропивницького, —ерг≥¤ ¬асильк≥вського, а б≥л¤ них зд≥ймаютьс¤ памТ¤тники жертвам голодомору та воњнам ”ѕј? ¬се це стаЇ прикладом морального н≥г≥л≥зму, в≥дкиданн¤ традиц≥йних ц≥нностей, на м≥сце ¤ких приход¤ть звиродн≥л≥ культи. ’≥ба не стало шоком дл¤ ’аркова два м≥с¤ц≥ тому ритуальне вбивство на 15-му м≥ському цвинтар≥ 18-р≥чного ќлександра ѕустов≥та, кров ¤кого пили двадц¤тир≥чн≥ члени сатан≥стськоњ секти, вже звинувачуван≥ ран≥ше в руйнуванн≥ могил на харк≥вських цвинтар¤х? ј чи не в≥дчувають осквернител≥ хреста в Ћозов≥й ≥ памТ¤тника воњнам ”ѕј своЇњ провини в жахлив≥й трагед≥њ загиблого юнака?
¬ажко припустити, що металевий хрест у Ћозов≥й зр≥зали зварювальним агрегатом випадков≥ особи. ѕол≥тична позиц≥¤ м≥сцевих рад ≥ найвпливов≥ших у реі≥он≥ парт≥й в≥льно чи нев≥льно створила режим спри¤нн¤ вандал≥змов≥ на могилах ≥ памТ¤тниках спочилим. јле ¤ке криваве жниво може з≥йти на уламках пон≥вечених памТ¤тник≥в ≥ сплюндрованих могил!..
«упинити осквернител≥в могил можна лише плеканн¤м у сусп≥льств≥ пошани до минулого, до памТ¤ти предк≥в, до м≥сць њхнього упокоЇнн¤ Ц незалежно в≥д того, ¤к ставишс¤ до њхн≥х ≥деал≥в, Ђщоб нам не впасти жертвою сатаниї (1 ор. 2:11). јкц≥њ нищенн¤ памТ¤тник≥в пол≥тичним противникам р≥внозначн≥ заохоченню кривавих шабаш≥в бузув≥рських сект, жертвами ¤ких можуть стати д≥ти й онуки тих, хто стоњть за спинами вандал≥в.
—в¤та ’ристова ÷ерква, мол¤чись за в≥чну памТ¤ть спочилих, звертаЇтьс¤ до влади й пол≥тичних д≥¤ч≥в —лобожанщини з благанн¤м:
«ахист≥ть майбутнЇ ваших нащадк≥в! ѕодбайте про те, щоб добрий приклад пошани до спочилих завжди був присутн≥м на слобожанськ≥й земл≥ ≥ Їднав ус≥ пол≥тичн≥ сили нашого краю!

Ж ≤гор
архиЇпископ ’арк≥вський ≥ ѕолтавський