| «апорожц≥ чи слобожани? |
| Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького | ƒосл≥дженн¤ |
|
«абута 0. ¬
«апорожц≥ чи слобожани? ќзнайомившись з≥ статтею ≥сторика ¬. “руша Уќсобливост≥ нашого рег≥ону" ¤ прийшов до висновку, що порушувана тема про те, що Ћоз≥вщина - не —лобожанщина, ц≥кава своЇю новизною. ј й справд≥, ми ¤кось звикли асоц≥ювати Ћоз≥вщину ¤к нев≥д''Їмну частину —лоб≥дськоњ ”крањни, хоча це ≥сторично нев≥рно. як в≥рно зазна≠чаЇ ¬. “руш, б≥льша частина Ћоз≥вщини входила до волод≥нь Ќовоњ «апорозькоњ —≥ч≥,а саме до ќр≥льскоњ паланки. ј до —лобожанщини мож≠на, в≥днести незначну п≥вн≥чно-сх≥дну частину сучасного Ћоз≥всько≠го району. ÷е п≥дтверджуЇтьс¤, ¤к писемними,так ≥ археолог≥чними джерелами. ¬ арх≥в≥ аша Ќовоњ «апор≥зькоњ —≥ч≥ м≥ститьс¤ багато документ≥в р≥зного зм≥сту,де згадуЇтьс¤ територ≥¤ сучасноњ Ћоз≥вщини, ¤к нев≥д''Їмна частина вольностей (волод≥нь) «апорозькоњ —≥ч≥. “еритор≥¤ сучасного Ћоз≥вського району на 3-тю чверть XVIII була вже досить залюднена. ќсобливо багато козацьких поселень - зим≥вник≥в було по бере≠гах р≥чок Ѕритай,ќр≥ль,ќр≥лька,ћала “ерн≥вка. ўоб протисто¤ти рос≥йськ≥й колон≥зац≥њ краю з боку пом≥щик≥в новоствореноњ Ќоворос≥йськоњ губерн≥њ, запорожц≥ намагалис¤ засе≠л¤ти його своњми людьми,регул¤рно направл¤ючи сюди досить велик≥ в≥дд≥ли з центральних земель —≥ч≥. “ак,11 жовтн¤ 1771 року кошовий отаман «апорозькоњ —≥ч≥ ѕет≠ро алнишевський направив в район сучасноњ Ћозовоњ 114 козак≥в ≥з с≥м''¤ми дл¤ розм≥щенн¤ њх у селах та зим≥вниках, що належали м≥сцевому полковнику ќр≥льскоњ паланки ≤вану √араж≥. —л≥ди запо≠розького поселенн¤ - зим≥вника вдалос¤ ви¤вити в 2003 роц≥ в сел≥ ћиколањвка. јрхеолог≥чними розв≥дками досл≥джено сл≥ди культурно≠го шару 2-3 чверт≥ XVI≤≤ст. озацький зим≥вник знаходивс¤ в п≥вденно-сх≥дн≥й частин≥ сучасноњ ћиколањвки,на правому берез≥ р≥чки ћала “ерн≥вка. ѕ≥д час розв≥док було знайдено р≥зноман≥тний археолог≥чний матер≥ал,¤кий впевнено можна в≥днести до козацькоњ доби. √оловним чином це керам≥ка - фрагменти горщик≥в, вкритих по в≥нц¤х бурим ангобом, жовтою, зеленою, брунатною поливою. —еред знах≥док Ї фрагменти скл¤них бокал≥в - вироби украњнських скло≠дув≥в середини XVI≤≤ст.,так зване гутне скло. ÷≥кав≥ фрагменти ке≠рам≥чних кахл≥в,вкритих геометричним та рослинним орнаментом,¤ки≠ми була обкладена п≥ч в помешканн≥ козака-запорожц¤. ј люлька - носогр≥йка середини ’VIIIст. , ¤ку можливо палив сид¤чи б≥л¤ печ≥ козак-с≥човик, ≥ ¤ка була в≥драдою кожного запорожц¤? —ерединою XVI≤≤ст. датован≥ ≥ ≥нш≥ реч≥ з поселенн¤-зим≥вника - масивн≥ зал≥зн≥ п≥дк≥вки до взутт¤, кресало,частина церковного л≥хтар¤-пан≥кадила ,свинцев≥ кул≥ в≥д гладкоствольноњ козацькоњ зброњ. ¬ р≥зний час на територ≥њ ћиколањвки було знайдено також ≥ мо≠нети поч.-сер. XVI≤≤ст. √адаю, що майже в кожному сучасному сел≥ Ћоз≥вщини збереглис¤ залишки козацьких поселень-зим≥вник≥в, ¤к≥ ще чекають на своњх досл≥дник≥в. јдже коли п≥сл¤ зруйнуванн¤ «апорожж¤ ≥ створенн¤ атеринославськоњ, а п≥зн≥ше Ќоворос≥йськоњ губерн≥њ,рос≥йськ≥ пом≥щики почали колон≥зувати ц≥ земл≥,то ви¤≠вили тут досить значн≥ поселенн¤,в ¤ких проживали козаки-запорожц≥ та сел¤ни - п≥ддан≥ ¬≥йська «апорозького. √оловним чином це територ≥¤ на ¤к≥й розташован≥ сучасн≥ села Ўат≥вка,—адове,Ќадежд≥вка,“ихопњлл¤,Ѕогомол≥вка, Ѕунакове,–≥здв¤нка. ќтже можна вважати , що територ≥¤ сучасноњ Ћоз≥вщини не мала н≥¤кого в≥дношенн¤ до —лобожанщини, а була нев≥д''Їмною, частиною вольностей «апорозькоњ —≥ч≥. ≤ звичайно було б б≥льш ≥сторично правильно не називати Ћоз≥вщину частиною —лобожанщини, ¤кою н≥ко≠ли не ¤вл¤лас¤. јле, гадаю, цього потр≥бно дотримуватис¤ лише п≥д час ≥сторичних публ≥кац≥й. ћожно погодитис¤ з думкою про те,що в публ≥кац≥¤х про сьогоденн¤ використовувати терм≥н "Ћоз≥вщини - ¤к частина —лобожанщини" ц≥лком коректно. |
