Ќ≥мецьк≥ польов≥ частини ¬ермахту на Ћоз≥вщин≥ в жовтн≥ 1941

Ќ≥мецьк≥ польов≥ частини ¬ермахту на Ћоз≥вщин≥ в жовтн≥ 1941 - вересн≥ 1943рр.

Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького

Ќ≥мецьк≥ польов≥ частини ¬ермахту на Ћоз≥вщин≥ в жовтн≥ 1941 - вересн≥ 1943рр.

Ќауковий сп≥вроб≥тник музею «абуга 0. ¬.

—ьогодн≥, б≥льше чим через 80 рок≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни ми поступово в≥дкриваЇмо все нов≥ ≥ нов≥ "б≥л≥ пл¤ми" в под≥¤х ц≥Їњ страшноњ трагед≥њ нашого народу. јле ≥ зараз Ї багато малодосл≥джених, або ≥ зовс≥м невивчених тем з ≥стор≥њ ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни в ”крањн≥,! на територ≥њ Ћоз≥вського р-ну зокрема.
Ќа сьогодн≥ ми знаЇмо б≥льш≥сть в≥йськовик п≥дрозд≥л≥в,час≠тин, командир≥в „ервоноњ јрм≥њ,¤к≥ в р≥зний час в пер≥од з верес≠н¤ 1941 по вересень 1943 року оборон¤ли чи зв≥льн¤ли Ћозову в≥д н≥мецьких окупант≥в. јле на жаль, майже зовс≥м не знаЇмо про наших ворог≥в - н≥мецьк≥ в≥йськов≥ частини,що протисто¤ли п≥дрозд≥лам „ервоноњ јрм≥њ в запеклих бойових д≥¤х на територ≥њ Ћоз≥вського р-ну. ѕричин цьому к≥лька. ¬ –ад¤нському —оюз≥ всеб≥чно зани≠жувавс¤ в≥йськовий профес≥онал≥зм н≥мецького ¬ермахту. ƒл¤ рад¤н≠ських генерал≥в, учасник≥в ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, н≥мецьк≥ в≥йськов≥ частини були "с≥рою масою". “ому в своњх мемуарах вони в основному не акцентують увагу на питанн≥, ¤к≥ саме в≥йськов≥ час≠тини ворога њм протисто¤ли. ј ¤кщо ≥ згадуютьс¤, то дуже поб≥жно, без уточнень. ј це в сучасн≥й в≥йськово-≥сторичн≥й науц≥ Ї неприпустимим. “ому зараз,в контекст≥ сучасноњ св≥товоњ ≥ ук≠рањнськоњ ≥сторичноњ науки, коли ¬елика ¬≥тчизн¤на в≥йна 1941-1945 рр. вважаЇтьс¤ одним ≥з етап≥в II —в≥товоњ в≥йни 1939-1945 рр., ц¤ тема Ї актуальною.
ћета цього досл≥дженн¤ - дати ¤к можна повн≥ший перел≥к н≥мецьких в≥йськових частин ¬ермахту, ¤к≥ в пер≥од з вересн¤ 1941 по вересень 1943 рр. вели бойов≥ д≥њ на територ≥њ Ћоз≥вського р-ну ≥ тимчасово його окуповували.
ѕри робот≥ над цими досл≥дженн¤м виникли значн≥ проблеми з приводу джерельноњ бази, адже арх≥вн≥ джерела з цього питанн¤ не≠доступн≥, бо в основному знаход¤тьс¤ за кордоном ~ в в≥йськових арх≥вах –ос≥њ та Ќ≥меччини. “ому досл≥дженн¤ буде грунтуватис¤ в основному на даних з в≥йськовоњ мемуарноњ л≥тератури, ¤к рад¤н≠ських ≥ н≥мецьких автор≥в, що в своњх творах дають перел≥к н≥мецьких в≥йськових частин.
ƒосл≥джуючи дану проблему ми розд≥лимо вс≥ в≥дом≥ нам частини н≥мецького ¬ермахту на групи, в≥дпов≥дно до пер≥од≥в окупац≥њ, ¤ких було три:
≤ окупац≥¤ Ћозовоњ - 11.10.41 Ц 27.02.42 рр.
II окупац≥¤ - 23.05.42 Ц 11.02.43 рр.
III окупац≥¤ - лютий 1943 Ц 16.09.43 рр.
«а цей час зм≥нилас¤ велика к≥льк≥сть н≥мецьких в≥йськових час≠тин ¬ермахту в≥д див≥з≥йного р≥вн¤ до батальонного включно.
ƒан≥ по р≥зним пер≥одам окупац≥њ дуже р≥зн¤тьс¤. ѕо першому оку≠пац≥йному пер≥оду ≥нформац≥њ, ¤к≥ н≥мецьк≥ в≥йськов≥ п≥дрозд≥ли протисто¤ли восени 1941 року рад¤нськ≥й 393 стр≥лецьк≥й див≥з≥њ, що оборон¤ла м≥сто, немаЇ. ѕ≥сл¤ захопленн¤ м≥ста 11. 10.41 р. в Ћозов≥й розм≥стилис¤ р≥зн≥ н≥мецьк≥ в≥йськов≥ части≠ни, польова жандармер≥¤, тилов≥ п≥дрозд≥ли. «ал≥зничний вокзал був п≥дконтрольний зал≥зничн≥й комендатур≥. р≥м того, в Ћозов≥й розм≥щувалис¤ частини «ал≥зничних в≥йськ ¬ермахту. јле в зв''¤зку з в≥дсутн≥стю повноњ ≥ достов≥рноњ ≥нформац≥њ перел≥чити номери в≥йськових частин ¬ермахту першого пер≥оду окупац≥њ немаЇ можли≠вост≥.
«≥ спогад≥в ћаршала ћалиновського .—. в≥домо, що п≥д час першо≠го зв≥льненн¤ Ћозовоњ в с≥чн≥ ≤942 р., п≥дрозд≥лами 270-оњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ п≥д командуванн¤м полковника утл≥на 3. ё. бу≠ли розгромлен≥ три п≥хотн≥ див≥з≥њ н≥мецького ¬ермахту 88-а, полки 189,180,198.; 257-а, полки 457, 486 ,477; 298-а, полки 525 ,526, 527 5.- с. 618. р≥м того було знищено 179 п≥хотний полк 57 п≥хотноњ див≥з≥њ там же. ¬ досл≥джен≥ м≥сцевого ≥стори≠ка —ергЇЇва ¬. . Ї згадка про розгромлений в с≥чн≥ 1942 року 238 протитанковий полк ¬ермахту 11.-с. 5. —кор≥ш за все це помил≠ка. јдже в н≥мецькому ¬ермахт≥ ≥снували лише звичайн≥ арти≠лер≥йськ≥ полки6.- с.558-5594. ј знищувально-протитанков≥ п≥дроз≠д≥ли ≥снували лише на р≥вн≥ див≥з≥он≥в 6. там же, “ому ми з впевнен≥стю не можем точно назвати даний п≥дрозд≥л. ћожливо це був ар≠тилер≥йський полк, а можливо знищувально-протитанковий див≥з≥он. —кор≥ш за все це був знищувально-протитанковий див≥з≥он одн≥Їњ з розгромлених п≥хотних див≥з≥њ - 68, 257 чи 298. јдже по штату в кожн≥й п≥хотн≥й див≥з≥њ ¬ермахту був знищувально-про≠титанковий див≥з≥он у склад≥ трьох рот 6.- с.810-618.
р≥м того у с≥чн≥ 1942 року було знищено 158-ий буд≥вельний батальон ¬ермахту, штаб ¤коњ знаходивс¤ в Ћозов≥й „ 9.- с. 24. Ќа жаль це не повний перел≥к н≥мецьких в≥йськових частин цього пер≥оду.
¬≥домо, що п≥д час невдалоњ ’арк≥всько-Ѕарв≥нк≥вськоњ операц≥њ в≥йськам ѕ≥вденно-«ах≥дного фронту протисто¤ли частини 6-оњ н≥мецькоњ арм≥њ, зокрема п≥дрозд≥ли 1-оњ г≥рськоњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ п≥д командуванн¤м генерал-лейтенанта –оберта ћарт≥нека. 12. - с. 4. ѕерша г≥рська стр≥лецька див≥з≥¤ складала≠с¤ з трьох полк≥в - 98,99,100, 79-го г≥рського артилер≥йського полку, 54 протитанкового г≥рського див≥з≥ону, 54 г≥рського саперно≠го батальону, 54 батальону зв''¤зку, 41 медико-сан≥тарного батальону 6, - с. 498. „астини ц≥Їњ див≥з≥њ атакували рад¤нськ≥ в≥йська з п≥вдн¤. ѕро цей факт св≥дчать н≥мецьк≥ в≥йськов≥ похованн¤ сол≠дат 98-го г≥рського стр≥лецького полку,що знаходились в с.ћико≠лањвка Ћоз≥вського р-ну. ѕро це автора ≥нформували сп≥вроб≥тники спец≥ал≥зованого приватного п≥дприЇмства "¬≥йськов≥ мемор≥али "—х≥д", що в жовтн≥ 2004 року проводили ексгумац≥ю останк≥в н≥мецьких во¤к≥в в цьому населеному пункт≥ .—аме п≥дрозд≥ли першоњ г≥рськоњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ протисто¤ли рад¤нським 317-≥й та 150-≥й стр≥лецьким див≥з≥¤м в цей час на п≥вдн≥ Ћоз≥вського р-ну 2. - с. 81-82. « п≥вдн¤ атакували також частини 3-го танко≠вого корпусу ¬ермахту у склад≥ двох танкових див≥з≥й - 6-оњ та 17- оњ 13. - с. 8-10.
≤з частин н≥мецького ¬ермахту, що окупували Ћозову п≥сл¤ невда≠лого зак≥нченн¤ ’арк≥всько-Ѕарв≥нк≥вськоњ операц≥њ у травн≥ 1942 року ми можемо достов≥рно назвати 394-ий буд≥вельний батальон, що п≥дтверджуЇтьс¤ документом, виданим гауптманом (кап≥таном) ≥ ко≠мандиром цього п≥дрозд≥лу,датованим 24.08.42 р.,¤кий знаходитьс¤ в фондах Ћоз≥вського краЇзнавчого музею.
—л≥дуючим етапом даного досл≥дженн¤ Ї уточненн¤ номер≥в польо≠вих частин н≥мецького ¬ермахту, що протисто¤ли п≥дрозд≥лам „ервоноњ арм≥њ п≥д час другого зв≥льненн¤ Ћозовоњ в лютому 1943 р. як в≥до≠мо, Ћозову зв≥льн¤ли п≥дрозд≥ли 58-оњ гвард≥йськоњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ. ¬ журнал≥ бойових д≥й 58-оњ гвард≥йськоњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ про ц≥ под≥њ Ї запис, датований 10-им лютим 1943 ро≠ку: "...противник силою 178-го пехотного полка 333 пехотной дивизии особо прочно удерживал район железнодорожной станции, церкви и моста, что севернее станции..." 14. .“епер щодо уточненн¤: 178 п≥хотний полк входив до складу 78-оњ п≥хотноњ див≥з≥њ ¬ермах≠ту, пор¤д з 203 ≥ 230 п≥хотними полками 6. - с.611. јле 76 п≥хот≠на див≥з≥¤ була знищена в лютому 1943 року п≥д —тал≥нградом, а наново сформована в кв≥тн≥ 1943 року на «аход≥ б. - с. 743. 178-ий п≥хотний полк н≥¤к не м≥г входити до 333 п≥хотноњ див≥з≥њ, що складалас¤ 679, 680 ≥ 681 п≥хотних полк≥в ≥ ¤ка на —х≥дному фронт≥ з''¤вилас¤ в березн≥ 1943 року, в груп≥ арм≥й "ѕ≥вдень". 6. с. 753 —кор≥ш за все в журнал≥ бойових д≥й виникла неточн≥сть.
Ћозова утримувалась п≥дрозд≥лами 58 гвард≥йськоњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ до другоњ половини лютого 1943 року. 25 лютого 1943 року н≥мецьк≥ в≥йська у склад≥ 17-оњ танковоњ див≥з≥њ , 6-оњ п≥хотноњ див≥з≥њ ≥ 5-оњ моторизованоњ див≥з≥њ —— атакують передов≥ п≥дрозд≥ли 58-оњ гвард≥йськоњ стр≥лецькоњ див≥з≥њ. 6.- с.658 6 п≥хотна див≥з≥¤ складалас¤ з 18-го, 37-го ≥ 58-го п≥хотних полк≥в.6. - с. 192ѕ≥д тиском ц≥Їњ сильноњ арм≥йськоњ групи ра≠д¤нськ≥ в≥йська змушен≥ були залишити м≥сто.
ѕро н≥мецьк≥ в≥йськов≥ частини, що окуповували м≥сто ≥ утримува≠ли його до остаточного зв≥льненн¤ в вересн≥ 1943 року ми не маЇмо на жаль н≥¤коњ ≥нформац≥њ.
“аким чином, досл≥дивши дану тему автор з≥брав певну ≥нформац≥ю про н≥мецьк≥ в≥йськов≥ частини ¬ермахту, що знаходилис¤ на тери≠тор≥њ Ћоз≥вщини в 1941-1943 рр. ÷≥ дан≥ в де¤к≥й м≥р≥ не повн≥ в силу вищеперел≥чених обставин ≥ в майбутньому, по м≥р≥ надходжен≠н¤ новоњ ≥нформац≥њ, будуть доповнюватис¤.