| ƒещо про ƒевТ¤те травн¤ |
| Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького | ѕубл≥цистика |
|
9 травн¤ 2009 р - чергова р≥чниц¤ перемоги —–—– над Ќ≥меччиною. „ерговий раз в прес≥, по телебаченню лунатимуть палк≥ промови про в≥роломство г≥тлер≥вц≥в, про героњзм рад¤нських во¤к≥в. «нову ≥сторики, пол≥тики сперечатимутьс¤ про причини ≥ винуватц≥в початку в≥йни. ≤ обов''¤зково, без цього н≥¤к, з боку представник≥в л≥вого руху та радикальних пророс≥йських к≥л на адресу украњнських нац≥онально-демократичних сил та украњнського нац≥онал≥стичного руху лунають звинуваченн¤ у фашизм≥.
ƒовол≥ дивно це чути, хоча дл¤ комун≥ст≥в звинувачувати будь-кого в будь-чому проблеми не складаЇ. “ут варто навести досить ц≥кавий приклад, дл¤ чого спробуЇмо в≥дпов≥сти на запитанн¤, хто розпочав II св≥тову в≥йну? «давалось би, що ж тут в≥дпов≥дати, ¤кщо й так все зрозум≥ло. јле не все так просто. –ад¤нський ур¤д свою думку що до цього питанн¤ зм≥нював часто. 18 вересн¤ 1939 р. —–—– в оф≥ц≥йн≥й нот≥ цин≥чно за¤вив, що винуватцем II св≥товоњ в≥йни Ї ѕольща. „ерез п≥втора м≥с¤ц¤ ….—тал≥н вже говорив, що це јнгл≥¤ та ‘ранц≥¤ напали на Ќ≥меччину, тим самим розпочавши в≥йну. ¬ травн≥ 1941 р. той же —тал≥н ≥н≥ц≥атором в≥йни назвав Ќ≥меччину, а в травн≥ 1945 р. в≥н розширив коло винуватц≥в до Ђвс≥х кап≥тал≥стичних крањнї. Ќажаль, ….—тал≥н забув про себе. ѕ≥дготовка до II св≥товоњ в≥йни розпочалас¤ задовго до њњ початку. Ќ≥мецьк≥ пол≥тики, обмежен≥ рамками ¬ерсальського договору, практично в≥дразу ж почали думати про реванш. јле дл¤ цього потр≥бна була добре навчена арм≥¤ ≥ ¤к≥сне озброЇнн¤, волод≥ти ¤ким Ќ≥меччин≥ категорично заборон¤лось. ≤ тод≥ вони звернули увагу на —х≥д, на —–—–. ¬исновок про необх≥дн≥сть т≥сноњ сп≥впрац≥ Ќ≥меччини та рад¤нськоњ –ос≥њ з''¤вивс¤ ще в 1919 р. «годом була нам≥чена концепц≥¤ двостороннього воЇнного сп≥вроб≥тництва, ¤ка знайшла св≥й ви¤в у р¤д≥ секретних двосторонн≥х переговор≥в в ћоскв≥ та Ѕерл≥н≥ в 1920 - 1923 рр. √оловна увага спочатку була прид≥лена створенню тих вид≥в бойовоњ техн≥ки ≥ озброЇнн¤, ¤к≥ зарекомендували себе в роки ≤ св≥товоњ в≥йни -л≥так≥в, п≥дводних човн≥в, танк≥в, х≥м≥чноњ зброњ. ѕ≥зн≥ше, за сп≥льною згодою, у ц≥ в≥дносини були внесен≥ певн≥ корективи, ≥ поступово основна увага ≥з взаЇмод≥њ у воЇнн≥й ≥ндустр≥њ була перенесена на сп≥льн≥ випробуванн¤ нов≥тн≥х зразк≥в танк≥в, л≥так≥в, х≥м≥чних боЇприпас≥в, п≥дготовку квал≥ф≥кованих кадр≥в ≥ взаЇмну участь у маневрах арм≥й обох крањн. —п≥впрац¤ зд≥йснювалась в основному в тих заборонених дл¤ Ќ≥меччини галуз¤х, що дозвол¤ли розвивати в≥йськову теор≥ю ≥ вдосконалювати в≥йськове мистецтво. ¬ той же час були збережен≥ й ≥нш≥ форми сп≥впрац≥ у воЇнн≥й промисловост≥ (передача патент≥в, досл≥дне виробництво, створенн¤ сп≥льних конструктивних бюро) та обм≥н де¤кими розв≥дданими. р≥м того, починаючи з 1924 р. на територ≥њ —–—– почали утворюватись воЇнно-учбов≥ центри рейхсверу, найв≥дом≥ш≥ з ¤ких ав≥ашкола в Ћипецьку та танкова школа в азан≥. «а короткий час в цих школах пройшли п≥дготовку значна к≥льк≥сть н≥мецьких п≥лот≥в та танк≥ст≥в, серед ¤ких в≥дом≥ воЇначальники II св≥товоњ в≥йни - √.√еринг, ¬.фон Ѕраух≥ч, ¬. ейтель, ≈.фон ћанштейн, ¬.ћодель, ’.¬.√удер≥ан та ≥н. ¬ ц≥лому сп≥впрац¤ м≥ж —–—– та Ќ≥меччиною в 20-30-х роках носила взаЇмовиг≥дний характер. –ад¤нська сторона, хоча ≥ в обмежен≥й м≥р≥, отримала доступ до н≥мецьких техн≥чних ≥ тактичних розробок. –ейхсвер, в свою чергу, мав можлив≥сть готувати кадри дл¤ заборонених за умовами ¬ерсальського договору ав≥ац≥йних ≥ танкових в≥йськ. « приходом до влади нацист≥в, Ќ≥меччина в≥дмовилась в≥д дотриманн¤ умов ¬ерсальського договору, внасл≥док чого в≥дпала ≥ необх≥дн≥сть в об''Їктах, под≥бних до Ћипецькоњ ав≥ашколи. ¬с≥ н≥мецьк≥ об''Їкти на територ≥њ —–—– були л≥кв≥дован≥. јле зв''¤зок м≥ж рад¤нськими та н≥мецькими в≥йськовими не був об≥рваний. ¬же в травн≥ 1939 року —–—– в≥дв≥дала н≥мецька м≥с≥¤ на чол≥ з начальником озброЇнь рейхсвера генералом фон Ѕоккельбергом. –енесанс в рад¤нсько - н≥мецьких в≥дносинах настав у 1939 роц≥ п≥сл¤ п≥дписанн¤ пакта ћолотова - –≥ббентропа. –озд≥ливши сфери впливу у —х≥дн≥й ™вроп≥, ….—тал≥н ≥ ј.√≥тлер сп≥льно провели воЇнну кампан≥ю проти ѕольщ≥, названу —тал≥ним у телеграм≥ √≥тлеру Ђ... дружбою по зброњ, що скр≥плена кров''юї. ÷¤ Ђдружбаї ≥ стала початком II св≥товоњ в≥йни. “аким чином. можна з впевнен≥стю сказати, що в≥дпов≥дальн≥сть за розв''¤занн¤ в≥йни л¤гаЇ на ….—тал≥на не менше н≥ж на ј.√≥тлера, адже св≥й меч, ¤к бачимо, нацисти кували саме в —–—–. “а представник≥в л≥вого руху та радикальних пророс≥йських к≥л це не хвилюЇ. ¬они просто не звертають на це уваги, ≥ дал≥ продовжуючи звинувачувати у своњх гр≥хах ќ”Ќ - ”ѕј , славити ….—тал≥на, вимагати встановленн¤ йому пам''¤тник≥в, продовжуючи пом≥чати в чиЇмусь оц≥ скалку ≥ не бачити у власному колоду. ¬икладач ≥стор≥њ ’арченко ¬≥тал≥й |
