“руш ¬Т¤чеслав. ќсобливост≥ нашого рег≥ону

Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького

ƒосл≥дженн¤

ƒуже часто,Е,сп≥лкуючись ≥з нашими земл¤ками, мен≥ доводитьс¤ чути вислови на кшталт: Ђ” нас на —лобожанщин≥Еї, ЂЕнаша —лобожанська земл¤ї, Ђми, слобожаниЕї тощо. «в≥дки ж походить ц¤ назва ≥ чи можна њњ використовувати стосовно мешканц≥в Ћоз≥вщини? як в≥домо, под≥л на област≥ в ”крањн≥ започатковано лише у ’’ ст.. ƒо цього наша Ѕатьк≥вщина под≥л¤лас¤ на губерн≥њ, полки, воЇводства, кн¤з≥вства тощо. ѕроте цей под≥л мав нетривалий характер. Ќатом≥сть прот¤гом стол≥ть в межах ”крањни виник под≥л на так зван≥ ≥сторичн≥ (етн≥чн≥) земл≥. “обто п≥д впливом р≥зноман≥тних географ≥чних, ≥сторичних та ≥нших обставин в межах ”крањни сформувалис¤ певн≥ в≥дм≥нност≥ у р≥зних рег≥онах. ÷≥ рег≥они отримали в≥дпов≥дн≥ назви, що м≥цно закр≥пилис¤ у св≥домост≥ украњнц≥в: Ћ≥вобережж¤, Ќаддн≥пр¤нщина, √аличина, “авр≥¤, ѕравобережж¤, —лобожанщина, «апор≥жж¤ тощо (всього вид≥л¤ють приблизно 30 земель). ≤сторичн≥ земл≥ Ї й у ≥нших народ≥в. «окрема, у ‘ранц≥њ Ц ≤ль-де-‘ранс, Ѕургунд≥¤, Ћотаринг≥¤ тощо, в Ќ≥меччин≥ Ц Ѕавар≥¤, —аксон≥¤Е ћешканц≥ р≥зних етн≥чних земель становл¤ть Їдиний народ, але завд¤ки своњм особливост¤м ур≥зноман≥тнюють власну культуру, робл¤ть њњ б≥льш ц≥кавою, багатшою. ” згаданих вище крањнах адм≥н≥стративно-територ≥альний устр≥й, в основному, базуЇтьс¤ саме на ≥сторичних земл¤х. ¬ ”крањн≥ ж ситуац≥¤ ≥накша. ќбласт≥, в своњй б≥льшост≥, не враховують ≥сторичних меж. ¬≥дтак ≥снуЇ багато плутанини. ѕрим≥ром ≥сторична земл¤ ¬олинь включаЇ в себе ¬олинську, –≥вненську, ∆итомирську (без њхн≥х п≥вн≥чних район≥в), а також п≥вн≥ч “ерноп≥льськоњ областей. √аличина Ц Ћьв≥вську, ≤вано-‘ранк≥вську та б≥льш≥сть “ерноп≥льськоњ. “епер стосовно —лобожанщини (повна назва Ц —лоб≥дська ”крањна). як в≥домо, земл≥ сучасного сходу та п≥вдн¤ ”крањни п≥д впливом пост≥йноњ загрози напад≥в татар обезлюдн≥ли. ѕоступово на них осел¤лис¤ вт≥кач≥-в≥дчайдухи з ≥нших рег≥он≥в ”крањни, що засновували укр≥плен≥ поселенн¤ Ц Ђслободиї (в≥д слова Ђсвободаї). “ому й ≥сторична земл¤ отримала назву Ђ—лоб≥дська ”крањнаї або Ђ—лобожанщинаї, а м≥сцев≥ украњнц≥ стали називатис¤ слобожанами (¤к буковинц≥, галичани, волин¤ки тощо). —лоб≥дська ”крањна под≥л¤лас¤ на козацьк≥ полки (аналог сучасних район≥в). «вернувшись до твор≥в видатного украњнського ≥сторика харк≥вТ¤нина ƒмитра Ѕагал≥¤, котрий досл≥джував —лобожанщину, д≥знаЇмос¤, ¤к≥ ж саме райони входили до ц≥Їњ ≥сторичноњ земл≥. ÷е частини сучасних —умськоњ, ’арк≥вськоњ, ƒонецькоњ ≥ Ћуганськоњ областей ”крањни, а також частини ЅЇлгородськоњ,  урськоњ та ¬оронезькоњ областей –ос≥йськоњ федерац≥њ (див. карту). ѕ≥дкреслимо, до —лоб≥дськоњ ”крањни належала лише частина ’арк≥вщини. ≤ до ц≥Їњ частини не входили н≥ Ћоз≥вщина, н≥ Ѕлизнюк≥вщина, н≥ ≥нш≥ п≥вденн≥ та п≥вденно-зах≥дн≥ райони област≥. “о куди ж входили наш≥ земл≥? Ќа п≥вдень в≥д —лобожанщини розташовувалась ≥нша ≥сторична земл¤ Ц «апор≥жж¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д —лоб≥дськоњ ”крањни вона под≥л¤лас¤ на паланки. ќдн≥Їю з цих паланок була ќр≥льська, в ¤ку ≥ входила територ≥¤ сучасноњ Ћоз≥вщини. —аме на наших земл¤х запорозьк≥ (не слоб≥дськ≥) козаки Ђбрикалиї коней, засновували своњ села (не слободи) та зим≥вники. ÷ю в≥дм≥нн≥сть заф≥ксував, зокрема, ≥ под≥л на губерн≥њ у рос≥йськ≥й ≥мпер≥њ. Ћоз≥вщина ув≥йшла до  атеринославськоњ ( атеринослав Ц сучасний ƒн≥пропетровськ). “обто територ≥¤ Ћоз≥вщини не мала н≥¤кого в≥дношенн¤ до ’аркова, а —лобожанщини не маЇ й дос≥. јдже назви ≥сторичних земель на те й ≥сторичн≥, що вони Ї давно усталеними ≥ не п≥дл¤гають зм≥н≥ чи перейменуванню. ѕрим≥ром, н≥хто не памТ¤таЇ племен прус≥в чи сакс≥в, але њхн≥ назви на картах (ѕрус≥¤ та —аксон≥¤) живуть ≥ зараз. “ож, п≥дбиваючи п≥дсумки, варто зазначити: Ћоз≥вщина н≥коли не мала ≥ не матиме н≥¤кого в≥дношенн¤ до —лобожанщини. “аке ототожненн¤ Ї ≥сторично, географ≥чно ≥ культурно некоректним, неправильним. ¬икористанн¤ хибного пон¤тт¤ ЂЋоз≥вщина Ц складова —лобожанщиниї св≥дчить про незнанн¤ ≥стор≥њ та географ≥њ власного краю, нерозум≥нн¤ його специф≥ки. ѕравильним означенн¤м стосовно лоз≥вчан буде: Ђзапорожц≥ї, Ђнаддн≥пр¤нц≥ї, Ђмешканц≥ ’арк≥вщиниї (¤к област≥), але аж н≥¤к не слобожани. ћожна запитати Ц а ¤ка р≥зниц¤? Ќа це можна поставити зустр≥чне запитанн¤: Ђј ¤ка р≥зниц¤ Ц називати, прим≥ром,  рим —лобожанщиною чи  рим  римом?ї.  ожний рег≥он ”крањни маЇ своЇ культурне обличч¤, традиц≥њ, риси духовноњ та матер≥альноњ культури, що притаманн≥ лише даному рег≥онов≥. ј досл≥дженн¤ украњнськоњ культури, ≥стор≥њ, обр¤довост≥, в≥дродженн¤ духовност≥ Ї неможливим без врахуванн¤ м≥сцевих чинник≥в. ¬Т¤чеслав “руш член Ћоз≥вського ≥сторичного клубу ≥м. ƒм. яворницького (газета Ђ√олос Ћоз≥вщиниї. Ц 2004. Ц ч. 145/146. Ц с. 8)