Ќекропол≥ м≥ста Ћозова

Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького

ќдразу зазначимо, що тема ц¤ у лоз≥вському краЇзнавств≥, ¤к ≥ багато ≥нших, Ї новою. Ќе Ї таЇмницею той факт, що населен≥ пункти часто сто¤ть на кладовищах. ≤ Ћозова не Ї виключенн¤м. ўо ж ми знаЇмо нараз≥?  ладовища, що розташовуютьс¤ на територ≥њ Ћозовоњ, можна под≥лити на к≥лька груп. ѕерша - зникл≥ цвинтар≥. ƒо таких належить колишнЇ Їврейське кладовище м≥ж вулиц¤ми ∆овтневою та ѕаризькоњ комуни. ќск≥льки Ћозова за царських час≥в мала значний в≥дсоток Їврейського населенн¤, синагогу, то ≥ цвинтар був досить значним. ѕроте поступово чисельн≥сть даного "етносу" пост≥йно зменшувалас¤, а центр м≥ста потребував розбудови. ¬≥дтак цвинтар був знесений. Ќадгробки частково були використан≥ дл¤ фундаменту цеху заводу "“рактородеталь" (б≥л¤ тепер≥шнього ÷ентрального ринку). ѕро перепохованн¤ померлих даних не маЇмо. “епер про Їврейський цвинтар нагадуЇ лише невеличкий затертий надгробок ≥з к≥лькома л≥терами давньоЇврейською мовою, що стирчить ≥з тротуару неподал≥к ун≥вермагу "ёв≥лейний" в сам≥с≥нькому центр≥ м≥ста. ≤нше кладовище (так зване "—таре"), православне, знаходилос¤ в район≥ нафтобази (район м≥ста, званий "—ахал≥н"). ¬оно було досить значне, похованн¤ зд≥йснювалис¤ ≥ в 1917 роц≥ (похорон вбитих п≥д час оборони Ћозовоњ гайдамак≥в), ≥ п≥зн≥ше, нав≥ть у повоЇнний час. «окрема, за св≥дченн¤ми очевидц≥в, там ховали жертв √олодомору 1933 року. ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в цьому м≥сц≥ проводилос¤ бомбардуванн¤ ав≥ац≥Їю, тому похованн¤ були знищен≥. ” друг≥й половин≥ ’’ стол≥тт¤ кладовище поступово занепадало. „астина могил була знищена, а њхн¤ територ≥¤ ув≥йшла до р≥зних установ. «окрема похованн¤ гайдамак≥в опинилос¤ на територ≥њ "ѕ≥дприЇмства електромереж". Ќараз≥ кладовище майже зникло. ¬оно ¤вл¤Ї собою занедбаний пустир, щ≥льно зарослий чагарниками, у ¤кому де-неде трапл¤ютьс¤ залишки надгробк≥в. ќдин вц≥л≥лий хрест належить ¤комусь ¬орон≥ну, померлому 1942 року. Ќевеличкий цвинтар знаходивс¤ б≥л¤ л≥карн≥ ƒикого (район јвил≥вки), а також неподал≥к „отирьохсв¤тительськоњ церкви (теж јвил≥вка, неподал≥к вокзалу, нараз≥ там вже багато рок≥в стоњть пожежний пот¤г). 2006 року, п≥д час ритт¤ траншењ дл¤ господарчих потреб в цьому район≥ було знайдено людськ≥ к≥ст¤ки. ѕроте чи Ї це залишки прицерковних поховань - нев≥домо. ƒосл≥дженн¤ в повному обс¤з≥ проведен≥ не були. ¬ цьому ж храм≥ було влаштовано родинн≥ склепи кн¤з¤ Ўир≥нського-Ўихматова та родини ѕржевальських [ƒуховне житт¤.//√олос Ћоз≥вщини. - 2003. - ч. 70. - с. 2]. «никаючим Ї кладовище в район≥ вулиц≥  ооперативноњ (т. зв. "селище ÷иганське"). Ќараз≥ це к≥лька занедбаних могил, пор¤д ≥з ¤кими (а за твердженн¤ми де¤ких лоз≥вчан ≥ на самих могилах), нещодавно збудовано автозаправочну станц≥ю. ѕ≥д час ƒругоњ св≥товоњ в≥йни похованн¤ нер≥дко з''¤вл¤лис¤ б≥л¤ власноњ хати - в садку чи город≥. “ак ховали, прим≥ром, жертв бомбового нальоту. „исельн≥ присадибн≥ могили з''¤вилис¤ на јвил≥вц≥ 1943 року. “од≥ есес≥вц≥ масово розстр≥лювали м≥сцеве населеннн¤. „астина забитих лоз≥вчан була перепохована п≥сл¤ в≥йни на цвинтар¤х, але не вс≥. ƒе¤к≥ могили нараз≥ зникли безсл≥дно - хати зм≥нили господар≥в, а разом ≥з тим втратили власну ≥стор≥ю та й саме бутт¤ - на њх м≥сц≥ нин≥ зичайн≥ городи. ќкремо сл≥д сказати про в≥йськов≥ похованн¤. ¬ центр≥ м≥ста Ћозова розташована величезна братська могила ≥з в≥чним вогнем, пам''¤тником, двома гарматми й сквером. ” н≥й похован≥ червоноарм≥йц≥ час≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни, а також граб≥жники-продзагон≥вц≥ час≥в Ќац≥онально-визвольних змагань 1917-20 рр, що њх покарали украњнськ≥ повстал≥ сел¤ни. “акож на територ≥њ Ћозовоњ в≥домо к≥лька в≥йськових н≥мецьких поховань. Ќайб≥льше знаходитьс¤ у центр≥ м≥ста ≥ т¤гнетьс¤ в≥д к≥нотеатру "¬осток" до краЇзнавчого музею. „астина могил була зруйнована п≥д час буд≥вництва к≥нотеатру (1950-т≥ - чи початок 1960-х рр), б≥льш≥сть - знаходитьс¤ п≥д асфальтом площ≥ Ћен≥на. Ћише невеличка частина могил була розкопана н≥мц¤ми на початку 2000-х рок≥в ≥ перепохована у ’арков≥. ‘ото кладовища (1943 р≥к) знаходитьс¤ серед фонд≥в м≥сцевого краЇзнавчого музею. ≤нше похованн¤ (теж н≥мецьке) знаходилос¤ на роз≥ вулиць  арла Ћ≥бкнехта та ѕаризькоњ комуни (район кав''¤рн≥ "ѕерспектива"). ¬ 2000-х роках також було знайдено рештки загиблих воњн≥в-≥тал≥йц≥в, особист≥ реч≥ тощо (район јвил≥вки). ƒо Ћозовоњ прињздили ≥тал≥йц≥, намагалис¤ вести розкопки, але територ≥¤ зайн¤та городами, власники ¤ких запротестували. “епер щодо функц≥онуючих кладовищ. Ќайб≥льшим Ї "÷ентральне", що розташоване на сход≥ Ћозовоњ, за парком "ƒружба". “ут поховано б≥льш≥сть видатних лоз≥вчан.  ладовище под≥л¤Їтьс¤ на к≥лька частин але¤ми. —тара частина б≥льше нагадуЇ паркову зону, маЇ зелен≥ насадженн¤, багато пам''¤тник≥в викликають естетичний ≥нтерес, Ї нав≥ть скульптурн≥ зображенн¤. ƒосить ц≥кавими Ї також чисельн≥ еп≥таф≥њ, котр≥ Ї окремою темою досл≥джень.  рематор≥й у Ћозов≥й в≥дсутн≥й. ѕроте похованн¤, що м≥ст¤ть урни з попелом Ї - це лоз≥вчани, що померли в ≥нших м≥стах. Ќова частина цвинтар¤ Ї значно прим≥тивн≥шою - майже повна в≥дсутн≥сть дерев, значно б≥дн≥ш≥ надгробки, менше огорож, погане дорожне покритт¤ (або його в≥дсутн≥сть). ўодо етн≥чного складу, то основний масив поховань Ї м≥шаним - одне з одним сус≥дують украњнц≥, рос≥¤ни, Їврењ, н≥мц≥, цигани, в≥рмени. Ѕ≥льш≥сть напис≥в Ї рос≥йськомовн≥, украњнськ≥ написи маЇ лише незначна частина. ÷е переважно (але не лише!) похованн¤ колишн≥х репресованих ≥з зах≥дноњ ”крањни, що п≥сл¤ засланн¤ оселилис¤ у Ћозов≥й. ѕохованн¤ н≥мц≥в ¤кихось специф≥чних ознак не мають. ™врейську символ≥ку (з≥рка ƒавида -магендовид), мають, ¤кщо не помил¤Їмось, лише дв≥ могили - Ћещинськ≥ (стара частина цвинтар¤). ™ також два помпезн≥ похованн¤ циганських барон≥в етн≥чноњ групи мадь¤р. ¬≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д ≥нших в≥рменське похованн¤. ¬оно ¤вл¤Ї собою квадратний насип земл≥ висотою приблизно в п≥вметри, викладений за периметром цеглою й плиткою. “епер ще к≥лька зауважень стосовно власне надгробк≥в. якщо подивимось на похованн¤ час≥в —–—–, то, незважаючи на атењстичну пропаганду, пом≥тимо значну к≥льк≥сть православноњ символ≥ки - ¤к власне хрест≥в, так ≥ хрест≥в на пам''¤тниках. ¬≥дпов≥дно чисельними Ї також п''¤тик≥нцев≥ рад¤нськ≥ з≥рки. ÷≥кавим витвором атењстичноњ доби Ї висок≥, ¤к правило -дерев''¤н≥, тумби без будь-¤коњ символ≥ки (¤к розпов≥дали автору - ознака похованн¤ ≥дейного комун≥ста). ѓх небагато ≥ вони погано збереглис¤. «овс≥м в≥дм≥нними в≥д решти Ї похованн¤ колишн≥х репресованих ≥з «ах≥дноњ ”крањни. ¬они мають хрести, не характерн≥ дл¤ сх≥дного рег≥ону, украњномовн≥ написи. ¬ сучасну добу, п≥д час зам≥ни зруйнованих часом надгробк≥в, родичами померлих ≥нколи встановлюютьс¤ пам''¤тники ≥з православною символ≥кою зам≥сть обел≥ск≥в ≥з з≥рками. ќстанн≥м часом з''¤вилис¤ також надгробки ≥з барельЇфами, що зображують ’риста чи ƒ≥ву ћар≥ю. ћаЇмо також зауважити, що загальна необ≥знан≥сть ≥з символ≥кою призводить до дивних ситуац≥й - прим≥ром частим Ї використанн¤ латинських хрест≥в на могилах православних в≥руючих. «агалом же надгробки часто-густо Ї звичайними рем≥сничими виробами, що швидко руйнуютьс¤ ≥ не мають н≥¤коњ естетичноњ вартост≥. ” стар≥й частин≥ "÷ентрального" кладовища розташована братська могила во¤к≥в „ервоноњ арм≥њ. –ан≥ше на н≥й знаходивс¤ пам''¤тник у вигл¤д≥ ф≥гури рад¤нського солдата. –ок≥в ≥з дес¤ть тому пам''¤тник був знищений збирачами металобрухту. ÷≥кавою особлив≥стю Ї "мусульманська" частина. ÷е в≥дносно невелика д≥л¤нка цвинтар¤, в≥дд≥лена к≥лькаметровим пустирем в≥д основного масиву поховань. ” ц≥й частин≥ похован≥ м≥сцев≥ волзьк≥ татари (зокрема з родини Ўиринських) та визнавц≥ ≥сламськоњ в≥ри ≥нших нац≥ональностей. (—л≥д зазначити, що дехто з лоз≥вських кавказц≥в вол≥Ї ховати своњх родич≥в на батьк≥вщин≥).  ≥лька могил належать христи¤нам (члени родин мусульман). ћусульманськ≥ похованн¤ ор≥Їнтован≥ у протилежну сторону (на зах≥д ногами, на в≥дм≥ну в≥д христи¤нських), надгробки мають арабськ≥ написи, п≥вм≥с¤ц≥ (хоча ≥ не вс≥). як розпов≥дали автору, обр¤д похованнн¤ татар в≥др≥зн¤Їтьс¤ своЇю особлив≥стю - њх ховають у м≥шку й сид¤чи. —тосовно видатних лоз≥вчан, то њх досить багато. ¬важаЇмо, що маЇ сенс розробити спец≥альний краЇзнавчо-туристичний пут≥вник по лоз≥вському цвинтарю. ћаЇмо тут похованн¤ видатного л≥кар¤ ≤вана ƒикого, колишн≥х кер≥вник≥в промислового г≥г≥анта Ћоз≥вського ковальсько-механ≥чного заводу (Ћ ћ«) ‘едора —упруна та ¬олодимира “имошенка, учасник≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни („ервоноњ арм≥њ та ”ѕј). ќстаннн≥ мають скромн≥ могили - це як≥в —верстюк (брат в≥домого письменника та дисидента ™вгена —верстюка), ‘ед≥р –осоловський, ѕетро ћ≥сковець. ™ також похованн¤ загиблих в јфган≥стан≥ (—ерг≥й ћоторний та √аркавенко) тощо. Ќа територ≥њ староњ частини цвинтар¤ похований також повний √еорг≥њвський кавалер, учасник ѕершоњ св≥товоњ в≥йни —емен “руш. ¬осени 2007 року в центр≥ кладовища також було встановлено мемор≥альний ’рест жертвам √олодомору. Ќа початку 2000-х рок≥в Ћозову струсонув факт вандал≥зму на цьому цвинтар≥. “роЇ юнак≥в, що репрезентували себе ¤к сатан≥сти (двоЇ хлопц≥в ≥ одна д≥вчина), вноч≥ розбили значну к≥льк≥сть надгробк≥в. ”с≥ зловмисники були знайден≥ (один ≥з них прит¤г до себе додому ≥з кладовища хреста). —л≥д зауважити, що принаймн≥ в середин≥ 2000-х н≥чний цвинтар став м≥сцем прогул¤нок лоз≥вськоњ неформальськоњ молод≥ ("готи" зокрема). ѕогроми могил з боку неонацист≥в в≥дсутн≥ (Ї лише одна тьм¤на свастика на украњнськ≥й (нев≥домо чому саме на н≥й) могил≥. Ќатом≥сть маЇмо чисельн≥ пограбуванн¤ поховань - збирач≥ металобрухту крали ланцюги, вирубувалис¤ ¤линки. ≤нш≥ цвинтар≥. ”с≥ вони значно менш≥ й не йдуть н≥ в ¤ке пор≥вн¤нн¤ ≥з "÷ентральним". ¬ район≥ ÷иганського знаходитьс¤ ще одне кладовище (автобусна зупинка "ƒ≥м≥трова"). ƒва кладовища розташован≥ на јвил≥вськ≥й сторон≥ м≥ста - район ƒ—” та на хутор≥ Ћ≥совському (тут, окр≥м поховань, притаманних сх≥дн≥й ”крањн≥, також Ї в≥рменська могила, про специф≥ку ¤ких ми згадували вище). ™ й к≥лька окремо розташованих могил нев≥домого походженн¤. “ак на околиц≥ Ћозовоњ (район "Ќов≥ будинки"), неподал≥к м≥сцевоњ балки знайдено Їврейський обел≥ск. ¬ л≥созмуз≥, неподал≥к т. зв. "–озд¤галки" (м≥крорайон≥вська частина) знаходилас¤ нев≥дома (нин≥ зникла) могила. ўе одна (теж зникла) - була на роз≥ вулиць ћолод≥жноњ та брат≥в  учеренк≥в. якщо казати про б≥льш давн≥ похованн¤, то в район≥ третього м≥крорайону (будинок є33/а) знаходилас¤ половецька могила, зруйнована п≥д час буд≥вництва ≥ не досл≥джена. Ѕудинок маЇ лиху славу - б≥л¤ нього загинуло к≥лька людей (викинулис¤ з в≥кон чи були зар≥зан≥). ƒехто пов¤зуЇ це ≥з зруйнованим курганом, а сам будинок ≥нод≥ саркастично називають "Ѕайконуром". ≤нша половецька могила розташовувалас¤ неподал≥к сучасного краЇзнавчого музею, проте теж не збереглас¤. ќкремо варто сказати про «айцеву балку - значний географ≥чний об''Їкт, що т¤гнетьс¤ в≥д цетру м≥ста до села ƒомаха. «а переказами, саме у н≥й поховали частину украњнських воњн≥в-гайдамак≥в, що боронили взимку 1917-го Ћозову в≥д б≥льшовик≥в. “акож за переказами саме у ц≥й балц≥ Ќестор ћахно постр≥л¤в полонених червоноарм≥йц≥в. «а св≥дченн¤ми очевидц¤, у 1933 роц≥, п≥д час √олодомору, померлих в≥д √олоду, а в часи ƒругоњ св≥товоњ в≥йни в≥дбувалис¤ страти н≥мц¤ми. «а рад¤нськоњ влади н≥¤ких обел≥ск≥в чи могил тут не було. ѕ≥д час буд≥вництва житлового масиву Ћ ћ« сюди скидалис¤ в≥дходи породи, в 60-х рр. було влаштовано ставок та провод¤тьс¤ змаганн¤ з мотокросу. Ћише у 1991 роц≥ на схил≥ балки патр≥отами з ус≥Їњ ”крањни було встановлено ’рест ѕам''¤т≥ на честь пол¤глих в 1917 роц≥ гайдамак≥в. ¬ середин≥ 2000-х рок≥в також було встановлено пам''¤тний знак жертвам розстр≥л≥в. ўе к≥лька зауваг стосовно власне обр¤ду похорон. як в≥домо, за рад¤нських частин будь-¤ка символ≥чна складова цього заходу була зведена до м≥н≥муму. ’оча певн≥ моменти все ж були присутн≥. “ак червон≥ домовини призначалис¤ дл¤ молодих, чорн≥ дл¤ старих, цинков≥ - дл¤ загиблих в јфган≥стан≥ (чи в ≥нших в≥йнах), а також дл¤ тих, хто загинув п≥д час ¤кихось катастроф (вибух тощо). ѕроте похорон - це час великого стресу дл¤ родич≥в. “ож природними були звертанн¤ до ¤кихось прикмет. ¬ сучасний пер≥од в≥ра у ц≥ прикмети поширилас¤ ще б≥льше. “ак вважаЇтьс¤ поганим переходити похорону дорогу чи дивитис¤ на нього з в≥кна. Ќе схвалюЇтьс¤, ¤кщо неб≥жчика з хати виносить хтось ≥з його родич≥в (останнЇ, можливо, маЇ ¤кийсь сенс - людина перебуваЇ у стан≥ шоку, тож може неспод≥вано в≥дчути себе погано). ” домовину неб≥жчиков≥ ≥нколи кладутьс¤ майка, одеколон чи под≥бн≥ реч≥ (мотивац≥¤ - "аби в≥н там перевд¤гавс¤" тощо). ¬ода, котрою обмивали померлого (так звана "мертва вода") ≥нколи використовуЇтьс¤ дл¤ наврочень (з метою принести комусь шкоду). « ц≥Їю ж метою використовуЇтьс¤ земл¤ ≥з могили, котрою њњ "печатали" (церковний звичай - земл¤ ≥з могили приноситьс¤ до церкви. “ам осв¤чуЇтьс¤, пот≥м знов приноситьс¤ на цвинтар ≥ хрестопод≥бно посипаЇтьс¤ на св≥жу могилу). –екомендуЇтьс¤ збер≥гати хустки чи мотузки, котрими перев''¤зували руки неб≥жчика. «аборон¤Їтьс¤ щось приносити з кладовища додому. ≤снують й ≥нш≥ звичањ. ћасово в≥дзначаЇтьс¤ поминальний день - т. зв. "гробки" (перша нед≥л¤ п≥сл¤ ¬еликодн¤). «ранку частина м≥ста н≥би вимираЇ - проте дорога до цвинтар¤ суц≥льно забита машинами. ƒана тематика досл≥джена погано. ѕроте, ¤к св≥дчить людська мудр≥сть, духовн≥сть народу вим≥рюЇтьс¤ його ставленн¤м до хворих та мертвих. Ќа жаль, ставленн¤ до тих ≥ до ≥нших погане. ј погано ставимос¤ до чогось чи до когось тому, що не знаЇмо цього. ¬≥дтак наш≥ досл≥дженн¤ мають л≥кувати рани у наш≥й духовност≥. ƒосл≥джуч≥ некропол≥, досл≥джуЇмо ≥ внутр≥шн≥й св≥т людини (њњ прагененн¤, думки про в≥дпов≥дальн≥сть прожитого житт¤, сенс ≥снуванн¤, про потойб≥чний св≥т), так ≥ про зовн≥шн≥ сторони людського бутт¤ - естетичн≥ уподобаннн¤, майновий та етн≥чний стан тощо. травень 2008 ¬''¤чеслав “руш, Ћоз≥вський ≥сторичний клуб