ƒосл≥дженн¤ культурноњ спадщини —лобожанщини: ≤стор≥¤ ’арк≥вських кладовищ.

ƒосл≥дженн¤ культурноњ спадщини —лобожанщини: ≤стор≥¤ ’арк≥вських кладовищ.

ёр≥й —улима, студент 5-го курсу Ќ“” Ђ’ѕ≤ї (Ћозова).

“отальне дом≥нуванн¤ в сусп≥льному житт≥ нашоњ крањни ≥ндустр≥њ розваг ≥ по¤ва викликаних цим фактом негативних насл≥дк≥в ставить нов≥ вимоги до св≥домих краЇзнавц≥в, а передус≥м до ≥сторик≥в : необх≥дност≥ не т≥льки заохоченн¤ людей до вивченн¤ ≥стор≥њ р≥дного краю, а й закр≥пленн¤ в них усв≥домленн¤ себе повноц≥нними громад¤нами ”крањни, що б захищали своњ та сусп≥льн≥ ≥нтереси дл¤ протид≥њ негативним тенденц≥¤м. Ќев≥дпов≥дн≥сть нин≥шньоњ ситуац≥њ до бажаючоњ св≥дчить про некоректний п≥дх≥д у сучасн≥й систем≥ осв≥ти, а це вимагаЇ застосуванн¤ нових ≥ все б≥льш радикальних п≥дход≥в у сфер≥ осв≥ти, вихованн¤, методу мисленн¤ ≥ житт¤ людей тощо.
¬исв≥тленн¤ свого минулого, минулого своЇњ крањни, родини, народу ≥ сусп≥льства Ї важливою складовою системи вихованн¤. ќб''Їктивне висв≥тленн¤ минулого виконуЇ р¤д позитивних осв≥тн≥х функц≥й, одна з ¤ких формуванн¤ об''Їктивного св≥тогл¤ду у людей. ¬ажливою вимогою в процес≥ висв≥тленн¤ минулого на сьогодн≥шн≥й день Ї сучасний п≥дх≥д у систем≥ осв≥ти ≥ вихованн¤: зв≥льненн¤ досл≥джуваноњ тематики в≥д пол≥тичноњ конТюнктури, актуальн≥сть досл≥джень, новизна тем, що розгл¤даютьс¤ тощо. ≈кстраординарним напр¤мком у висв≥тленн≥ ≥стор≥њ р≥дного краю Ї досл≥дженн¤ ≥стор≥њ некропол≥в. ÷≥кав≥сть досл≥джуваноњ тематики по¤снюЇтьс¤ специф≥чн≥стю област≥ досл≥джень Ц похованн¤ми слоб≥дського краю. ÷≥ досл≥дженн¤ актуальн≥ бо висв≥тлюють царину, ¤ка досл≥джувалась лише поб≥чним чином, допом≥жними засобами, але попри те даЇ важливу ≥нформац≥ю, ¤ка допомагаЇ зробити висновки: сформувати комплексне у¤вленн¤ про ≥стор≥ю, етн≥чний склад, культуру, економ≥чну, пол≥тичну соц≥альну та рел≥г≥йну сфери житт¤ похованих, що надзвичайно необх≥дно за нин≥шньоњ регул¤рност≥ етн≥чних протисто¤нь. ѕри виконанн≥ цих роб≥т застосовуЇтьс¤ метод ≥ндуктивноњ лог≥ки: розд≥лу лог≥ки, в ¤кому вивчаютьс¤ лог≥чн≥ процеси переходу в≥д знань про одиничне до знань про загальне. Ќа практиц≥ це означаЇ виконанн¤ досл≥дженн¤ поховань окремих особистостей (зокрема пошук њх м≥сцезнаходженн¤, конкретизац≥¤ б≥ограф≥чних даних) до узагальнень, виконаних на баз≥ анал≥зу р¤ду досл≥джених кладовищ ≥ отриманн¤ практичних даних статистичного та ¤к≥сного характеру.
’арк≥вських некропол≥ мають в≥к м≥ста. јнал≥з процесу заселенн¤ м≥ста св≥дчить про фактичне ≥снуванн¤ м≥ста на похованн¤х колишн≥х кладовищ. ќднак надзвичайний р≥вень неординарност≥ на¤вноњ ≥нформац≥њ зовс≥м не св≥дчить про в≥дпов≥дний йому р≥вень досл≥джень у ц≥й царин≥. омплексних досл≥джень ≥стор≥њ некропол≥в ’аркова зроблено не було. ≤снуЇ р¤д локальних згадок про харк≥вськ≥ кладовища у матер≥алах ≥сторик≥в. «окрема ƒ.≤. Ѕагал≥й у Ђ≤стор≥њ ’аркова за 250 рок≥в його ≥снуванн¤ї стверджуЇ про ≥снуванн¤ в ’арков≥ 4-х кладовищ. ≤снуюч≥ досл≥дницьк≥ орган≥зац≥њ громадськ≥ об''Їднанн¤ мають вузькоспециф≥чний характер досл≥джень ≥ займаютьс¤ лише окремими питанн¤ми ≥стор≥њ кладовищ ,¤к наприклад Ђ’арьковский частный музей городской усадьбыї, ¤кий займаЇтьс¤ досл≥дженн¤м поховань лише представник≥в прив≥лейованих клас≥в. ѕро цвинтар≥ ’аркова згадуЇ журнал≥ст, ≥сторик та публ≥цист . Їворк¤н у своњй книз≥ Ђѕерва¤ столицаї, передус≥м ¤к контекстну ≥нформац≥ю у тем≥ репрес≥њ Ќ („ - авт.). •рунтовне досл≥дженн¤ харк≥вськоњ арх≥тектури, ≥, ¤к поб≥чний насл≥док поховань зроблено у книжц≥ Ђ’арьков: вчера, завтра, сегодн¤ї ё.ћ. Ўкодовского, ».Ќ. Ћаврентьева, Ћ. ё. Ћейбфрейд, ё.ё. ѕол¤ковой.
≤снуЇ р¤д складностей щодо отриманн¤ ≥нформац≥њ про ’арк≥вськ≥ цвинтар≥. «окрема варто зазначити про в≥дсутн≥сть спец≥ал≥зованоњ л≥тератури, в≥дсутн≥сть класиф≥кац≥њ спец≥ал≥зованих справ у арх≥вах (≥нформац≥¤ про цвинтар≥ Ї контекстною, ситуативною, недорозвинутою в сенс≥ њњ описанн¤ у справах). ≤нформац≥ю про даний об''Їкт досл≥джень можна отримати ≥з суб''Їктивних джерел: опитуваних св≥дк≥в Ц очевидц≥в л≥кв≥дац≥њ кладовищ, використанн¤ св≥дчень ¤ких не завжди носить об''Їктивний характер.
Ќайб≥льшу ц≥кав≥сть дл¤ досл≥дженн¤ мають л≥кв≥дован≥ кладовища, або ≥снуюч≥ кладовища ≥з тривалим терм≥ном ≥снуванн¤. ¬арто зазначити , що на де¤ких з останн≥х похованн¤ робл¤тьс¤ у 2 шари ― нов≥ поверх старих.
Ќомер
з/п Ќазва некропол¤/ √еограф≥чне розташуванн¤

1/ ’олодног≥рське/ перетин вулиць ћуранова та —оц≥ал≥стичноњ
2/ арањмське/ перетин вулиць Ќовоњ та Ћен≥нградськоњ
3/ ”секновени¤ головы »вана рестител¤/ вул. ѕушк≥нська 78
4/ —в¤тодух≥вське/ на м≥сц≥ сучасного стад≥ону Ђћетал≥стї
5/ ћагометанське/ р≥г вулиць ѕушк≥нськоњ та ¬есн≥на
6/ Ћютеранське/ на роз≥ вулиць —тудентськоњ та ѕушк≥нськоњ. —учасне кладовище є2
7/ атолицьке/ на роз≥ вулиць —тудентськоњ та ѕушк≥нськоњ. —учасне кладовище є2
8/ ирило-ћефод≥њвське/ нин≥шн≥й парк јртьома
9/ ћироносицьке/ обмежене вулиц¤ми —крипника, „ернишевського, —умською та –аднарком≥вською
10/ аплуновське/ Ќа роз≥ вулиць ѕушк≥нськоњ та „ервонопрапорноњ
11/ Ѕратська могила репресованих/ 6-й квадрат Ћ≥сопарку
“аблиц¤ 1.1. де¤к≥ з л≥кв≥дованих та ≥снуючих цвинтар≥в, що ¤вл¤ють особливий ≥нтерес дл¤ досл≥дженн¤.
ѕохованн¤ великоњ к≥лькост≥ людей та значна к≥льк≥сть надгробних споруд становить значний ≥нтерес, ¤к можлив≥ пам''¤тники арх≥тектури та об''Їкти дл¤ охорони культурноњ спадщини. —еред видатних персонал≥й, похованих на цвинтар¤х ’аркова Ї так≥: академ≥к арх≥тектури ќ.ћ. Ѕекетов, √.‘. в≥тка-ќснов''¤ненко, ѕ.ѕ. √улак-јртемовський, ћ.Ћ. ропивницький, ћ.√. ‘≥т≥льов (’вильовий), ¬.ћ. ≈ллан-Ѕлакитний, Ѕ. „≥ч≥баб≥н, ƒ.≤. Ѕагал≥й, ƒ.ѕ. ћ≥ллер
¬становлен≥ пам''¤тн≥ та мемор≥альн≥ знаки ’.√. –аковському, Ћ. урбасу, жертвам революц≥њ 1905 р., 105 революц≥онерам,- жертвам ден≥к≥нського терору 1919 року, пам''¤тний знак 86 н≥мецьким во¤кам, що померли п≥д час —в≥товоњ в≥йни 1914-1918 рр. ≤снують квартали з похованн¤м почесних громад¤н та видатних д≥¤ч≥в культуру, науки та пол≥тики у кладовищах є13 та є2.
як ≥ кожна царина в ≥стор≥њ ц¤ також маЇ своњ таЇмниц≥: залишаютьс¤ нев≥домими достеменн≥ м≥сц¤ похованн¤ народного ком≥сару юстиц≥њ, внутр≥шн≥х справ, та осв≥ти ”–—– ћ.ќ. —крипника, письменника ћ.√. ’вильового, редактора газети Ђ¬≥ст≥ї , письменника ¬.ћ. ≈ллана-Ѕлакитного та ≥нших. «алишаЇтьс¤ загадкою м≥сце точного похованн¤ Ђ≥нтербригад≥вц≥вї з ≤спан≥њ на територ≥њ кладовища є1 ( усекновени¤ головы »вана рестител¤ ). Ђ–одзинкоюї досл≥джень ≥ пошуковоњ роботи стали залишки надгробних споруд, неприбраних п≥сл¤ л≥кв≥дац≥њ кладовища,знайдена формована цеглина ≥з надписом ДBergenheimУ, залишки кованих огорож поховань та ≥нше.
ѕерспективим результатом розвитку даноњ теми досл≥джень Ї систематизац≥¤ даних про ус≥ сторони сусп≥льного житт¤ минулих покол≥нь харк≥вських мешканц≥в та демонстрац≥¤ ц≥Їњ ≥нформац≥њ широкому загалу ’арк≥вського сусп≥льства. ѕод≥бн≥ ≥дењ знайшли в≥дгук у Ћ≥тературному музењ м.’аркова. ѕом≥тний ≥нтерес у розвитку ≥сторико-культурних досл≥джень про¤вл¤Ї 3-й сектор: громадськ≥ орган≥зац≥њ м. ’аркова. јктуальним та перспективним Ї заохоченн¤ м≥жнародними фондами под≥бних досл≥джень, спри¤ючи њм ф≥нансуванн¤м, под≥бна практика вже ≥снуЇ. ѕоказником актуальност≥ досл≥джуваноњ тематики у сусп≥льств≥ Ї в≥дкритт¤ —Ѕ” арх≥в≥в ≥з ≥нформац≥Їю про масов≥ похованн¤, братськ≥ могили тощо.
ќтже, проанал≥зувавши вищеописану ≥нформац≥ю можемо д≥йти до висновку, що досл≥дженн¤ ≥стор≥њ кладовищ ≥ ’арк≥вських зокрема, Ї корисним досв≥дом пошуку нових актуальних дл¤ вивченн¤ та розголосу тем краЇзнавства. ќкр≥м того, досл≥джуючи цю тематику сусп≥льство отримуЇ нову допом≥жну ≥сторичну дисципл≥ну, що маЇ запоб≥гати р¤дов≥ важливих сьогоденних питань, що мають розголос у сусп≥льств≥, зокрема ≥снуючим етн≥чним конфл≥ктам про походженн¤ м≥ст та њх приналежн≥сть до того чи ≥ншого етносу, а у випадку ’аркова до дек≥лькох етнос≥в одночасно. ¬ажливим насл≥дком цих досл≥джень Ї пробудженн¤ св≥домост≥ громад¤н, а також стимулюванн¤ њх до збереженн¤ пам''¤т≥ про попередн≥ покол≥нн¤ пращур≥в. ќкр≥м того, вивчаючи ≥стор≥ю р≥дного краю, а отже ≥ крањни, сусп≥льство вчитьс¤ використовувати досв≥д попередн≥х покол≥нь та не повторювати зроблених попередниками помилок, бо Historia Ц est magistra vite ― ≥стор≥¤ Ц вчитель житт¤.
ѕовстанн¤
Е’тось вноч≥ заломить у смертельн≥й туз≥ руки.
Ќаче хвил¤, защемить печаль,
∆алобн≥ Ўопена звуки
–оз≥ллЇ, ридаючи, ро¤ль.

ƒуш блакить пекучо повна вщерть;
–озгор≥лась, ¤тритьс¤ любов''ю:
«а житт¤ розплата т≥льки кров''ю,
“≥льки смертю переможеш смертьЕ
¬.ћ. ≈ллан-Ѕлакитний