ћикола —ищенко. √олов≥  онституц≥йного суду ”крањни

Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького

ѕубл≥цистика

√олов≥  онституц≥йного суду ”крањни ¬ул. ∆илинська, 14, м.  ињв, 01220 громад¤нина ”крањни —ищенка ћиколи ќстаповича, украњнц¤, 1938 р. н., прож. кв.14, б. 17, мкр.3, м. Ћозова ’арк≥вськоњ обл., 64606 позовна за¤ва. —пираючись на статт≥ 21, 22, 23, 24, 28, 34, 38, 40, 42, 43, 45, 46, 48, 49, 53, 55, 56, 62, 64, 66, 67, 68  онституц≥њ ”крањни, ¤ звинувачую найвищу державну владу ”крањни в≥д часу проголошенн¤ њњ незалежност≥ 24.08.1991 року до сьогодн≥шнього дн¤ 05.07.2008 року, а саме ѕрезидент≥в Ћеон≥да  равчука, Ћеон≥да  учму, ¬≥ктора ёщенка, √ол≥в ≥ депутат≥в ¬–” вс≥х скликань, вс≥х ѕремТЇр-м≥н≥стр≥в ≥ м≥н≥стр≥в, у створенн≥ протигуманноњ соц≥альноњ ≥ громад¤нськоњ нер≥вност≥ м≥ж громад¤нами ”крањни, в приниженн≥ г≥дност≥ б≥льшост≥ громад¤н всупереч статт¤м 21 (”с≥ люди Ї Е р≥вн≥ у своњй г≥дност≥ та правах), 22 ( онституц≥йн≥ права ≥ свободи гарантуютьс¤ ≥ не можуть бути скасован≥. ѕри прийн¤тт≥ нових закон≥в або внесенн≥ зм≥н до чинних закон≥в не допускаЇтьс¤ звуженн¤ зм≥сту та обс¤гу ≥снуючих прав ≥ свобод), 23 ( ожна людина маЇ право на в≥льний розвиток своЇњ особистост≥, ¤кщо при цьому не порушуютьс¤ права ≥ свободи ≥нших людей, та маЇ обовТ¤зки перед сусп≥льством, в ¤кому забезпечуЇтьс¤ в≥льний ≥ всеб≥чний розвиток њњ особистост≥), 24 (√ромад¤ни мають р≥вн≥ конституц≥йн≥ права ≥ свободи та Ї р≥вними перед законом. Ќе може бути прив≥лењв чи обмежень за ознаками Е соц≥ального походженн¤, майнового стану, Е за мовними або ≥ншими ознаками), 37(”творенн¤ ≥ д≥¤льн≥сть пол≥тичних парт≥й Е, програмн≥ ц≥л≥ або д≥њ ¤ких спр¤мован≥ на л≥кв≥дац≥ю незалежност≥ ”крањни, Е порушенн¤ суверен≥тету ≥ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави, п≥дрив њњ безпеки, Ена розпалюванн¤ м≥жетн≥чноњ, Е, рел≥г≥йноњ ворожнеч≥ Е заборон¤ютьс¤), 38 (√ромад¤ни мають право Е бути обраними до орган≥в державноњ влади), 41 (¬икористанн¤ власност≥ не може завдавати шкоду правам, свободам та г≥дност≥ громад¤н, ≥нтересам сусп≥льства, пог≥ршувати еколог≥чну ситуац≥ю, природн≥ ¤кост≥ земл≥), 43 (ƒержава створюЇ умови дл¤ повного зд≥йсненн¤ громад¤нами права на працю.  ожен маЇ право на належн≥, безпечн≥ ≥ здоров≥ умови прац≥. ѕраво на своЇчасне одержанн¤ винагороди за працю захищаЇтьс¤ законом), 45 ( ожен, хто працюЇ маЇ право на в≥дпочинок), 46 (ѕенс≥њ, , що Ї основним джерелом ≥снуванн¤, мають забезпечувати р≥вень житт¤, не нижчий в≥д прожиткового м≥н≥муму, встановленого законом), 48 ( ожен маЇ право на достатн≥й життЇвий р≥вень дл¤ себе ≥ своЇњ с≥мТњ, що включаЇ достатнЇ харчуванн¤, од¤г, житло), 49 (ќхорона здоровТ¤ забезпечуЇтьс¤ державним ф≥нансуванн¤м. ƒержава створюЇ умови дл¤ ефективного ≥ доступного дл¤ вс≥х громад¤н медичного обслуговуванн¤. ” державних ≥ комунальних закладах охорони здоровТ¤ медична допомога надаЇтьс¤ безоплатно; ≥снуюча мережа таких заклад≥в не може бути скорочена), 53 (ƒержава забезпечуЇ доступн≥сть ≥ безоплатн≥сть Е вищоњ осв≥ти в державних ≥ комунальних навчальних закладах), 68 ( ожен зобовТ¤заний неухильно додержуватис¤  онституц≥њ ”крањни та закон≥в ”крањни, не пос¤гати на права ≥ свободи, честь ≥ г≥дн≥сть ≥нших людей), в≥дчуживши њх ≥ фактично скасувавши, шл¤хом прийн¤тт¤ ≥ введенн¤ в д≥ю законних норм, ¤к≥ призвели до зруйнуванн¤ промисловост≥, с≥льського господарства, до втрати труд¤щими людьми роботи, майна, житла, засоб≥в дл¤ ≥снуванн¤, до руйнац≥њ науки, осв≥ти, культури, медицини, арм≥њ ≥ ≥ншого, до по¤ви дес¤тк≥в тис¤ч жебрак≥в, а з ≥ншого боку створили умови дл¤ бурхливоњ д≥¤льност≥ вс≥л¤ких безчесних людей ≥ шахрањв, спр¤мованоњ на пограбуванн¤ народу ≥ держави, на захопленн¤ ними державних багатств при безпосередн≥й активн≥й участ≥ представник≥в державноњ влади, результатом чого стало на сьогодн≥ б≥льш≥сть народних депутат≥в Ї м≥льйонерами, в ”крањн≥ на пустому м≥сц≥ зТ¤вилос¤ с≥м м≥ль¤рдер≥в ≥ сотн≥ м≥льйонер≥в. ќтже, можна обТЇктивно констатувати, що майже на вимоги вс≥х вище наведених норм  онституц≥њ ”крањни найвища державна влада незалежноњ ”крањни своњми справами в≥дпов≥ла: ЂЌ≥ї. Ќаведу де¤к≥ факти. 1.Ќа початку 90-х рок≥в державна влада ”крањни створила умови дл¤ по¤ви р≥зних фальшивих банк≥в, траст≥в та компан≥й, в тому числ≥ й страхових, ¤к≥ просто видурили брехливими об≥ц¤нками у людей грош≥, а пот≥м збанкрутували, тобто вкрали т≥ грош≥, ≥ поховалис¤, ¤к миш≥ по норах. ƒержавна влада не розшукувала њх, щоб повернути люд¤м вкрадене ≥ покарати за зловживанн¤ людською дов≥рою. ј звинуватила людей в надм≥рн≥й дов≥рливост≥. ≤ цим надихнула ≥нших на ще б≥льш≥ порушенн¤ законност≥ ≥ морал≥. —аме тут ≥ були порушен≥ державною владою норми статей, 22, 23,41, або норми д≥ючоњ на той час  онституц≥њ ”–—–, ¤к≥ були ще жорстк≥ш≥. ќчевидно, натхненником такоњ повед≥нки влади був Ћеон≥д  равчук, ¤кий мр≥¤в про створенн¤ в ”крањн≥ середнього, треба розум≥ти багатого, класу, бо в≥н на посту —екретар¤  ѕ” дещо придбав ≥ йому був потр≥бен фон, на ¤кому можна показати своњ статки. ѕ≥зн≥ше, коли процес Ђстворенн¤ї п≥шов, в≥н њх зб≥льшив ≥ в≥дкрито придбав соб≥ Ђхатинкуї в  анад≥. 2.¬ т≥ ж роки завд¤ки державн≥й влад≥ в загально б≥дн≥й ”крањн≥ поруч з раптово зб≥дн≥лим ќщадним банком зТ¤вилис¤ агресивн≥ ненаситн≥ комерц≥йн≥ банки. ¬они п≥дн¤ли в≥дсотки на отриманн¤ кредит≥в до небачених в ”крањн≥ розм≥р≥в. ≤ за рахунок цього швидко розбагат≥ли. –обота в банках, де прибиральниц¤ стала отримувати б≥льше квал≥ф≥кованого ≥нженера, стала найпрестижн≥шою. ƒержавна влада вс≥л¤ко п≥дтримувала банки, а найб≥льш спритн≥ ≥ безсов≥сн≥ њњ представники ≥ сам≥ кинулис¤ кувати в банках грош≥ особисто, чи з допомогою близьких людей. ћ≥ж тим с≥льськогосподарськ≥ ≥ промислов≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ змушен≥ були користуватис¤ кредитами нових банк≥в, б≥дн≥ли ≥ скорочували своњ штати, лишаючи людей зароб≥тку. “аким чином порушувалис¤ права труд¤щих зг≥дно норм статей 21,22, 23, 28. ново¤вленими комерсантами, ¤к≥ не виконували норм статей 23, 41, 42, 67,68, а також вимушено п≥дприЇмствами, ¤к≥ порушували норми статт≥ 43, 45, та державою порушувалис¤ норми статей 46, 47, 48, 49, 53 внасл≥док розвалу економ≥ки ≥ в≥дсутност≥ грошей. 3.«авд¤ки кер≥вним нормам державноњ влади цього ж пер≥оду в≥дбулос¤ розоренн¤ колгосп≥в, радгосп≥в, науково-досл≥дних станц≥й, державних птахоферм, плем≥нних господарств ≥ ≥нших с≥льськогосподарських п≥дприЇмств шл¤хом њх примусового розформуванн¤ ≥ приватизац≥њ (на початок 1995 року зм≥нили статус 8,8 тис¤ч колгосп≥в, 94%, розпаювали майно 8,3 тис¤ч≥). ÷е був злочин под≥бний до комун≥стичноњ примусовоњ колектив≥зац≥њ. Ћюдських жертв не було, бо не зач≥палис¤ особист≥ господарства, а тому не було ф≥зичного спротиву. јле економ≥чн≥ насл≥дки були ще г≥рш≥ н≥ж в≥д колектив≥зац≥њ: зниженн¤ врожањв с≥льськогосподарських культур (за 10 рок≥в продуктивн≥сть прац≥ скоротилас¤ в два рази), зменшенн¤ пос≥вних площ, майже поголовне знищенн¤ громадського погол≥вТ¤ ¬–’, свиней, птах≥в, перестала поновлюватис¤ с≥льськогосподарська техн≥ка, що призвело до розоренн¤ промислових п≥дприЇмств, ¤к≥ њњ виготовл¤ли, були по вс≥й ”крањн≥ зруйнован≥ тваринницьк≥ ферми, заросли бурТ¤нами лани, зб≥дн≥ли безроб≥тн≥ сел¤ни, бо гектари земл≥, ¤кими њх над≥лили голими руками не обробиш, а той, хто захопив колгоспну чи радгоспну техн≥ку за використанн¤ ц≥Їњ земл≥ платив коп≥йки, поширилос¤ в небачених розм≥рах пи¤цтво, крад≥жки приватного майна, занепала мораль,культура. ÷ими д≥¤ми влади були також порушен≥ норми вс≥х вищезгаданих статей. 4. –озоренн¤ с≥льського господарства ≥ промисловост≥ в значн≥й м≥р≥ посилювалос¤ тим, що внасл≥док розриву економ≥чних в≥дносин з –ос≥Їю порушилос¤ стаб≥льне постачанн¤ ”крањни природним газом, нафтою та нафтопродуктами. —правою забезпеченн¤ њх зайн¤лис¤ спритн≥ д≥лки. ÷¤ сфера, ¤к ≥ банк≥вська справа, стала пол≥гоном, на ¤кому в≥дшл≥фовувалас¤ майстерн≥сть спритних д≥лк≥в у пограбуванн≥ держави ≥ народу. Ќе знайшлос¤ в ”крањн≥ чесних державних д≥¤ч≥в, ¤к≥ б зупинили це пограбуванн¤. Ќавпаки, висок≥ державн≥ муж≥ ковтали слину в≥д заздрост≥ до тих, хто прилаштувавс¤ до такого прибуткового, так званого, б≥знесу ≥ навпереб≥й кинулис¤ в нього. ≤ б≥знес цей робивс¤ за законами, ¤к≥ створила державна влада незалежноњ ”крањни. «в≥сно ж цей б≥знес також порушив норми вс≥х вищенаведених статей. 5.ѕромислов≥ п≥дприЇмства перетворили на акц≥онерн≥ товариства. Ќ≥би-то, в≥ддали в≥дпов≥дальн≥сть за результати њх д≥¤льност≥ в руки њх прац≥вник≥в. јле акц≥онуванн¤ н≥чого не зм≥нило в статус≥ р¤дових прац≥вник≥в п≥дприЇмств. Ѕо у св≥й робочий час кожен зобовТ¤заний виконувати своњ безпосередн≥ обовТ¤зки. ≤ прац≥вникам, ¤к≥ зайн¤т≥ безпосередньо виробничим процесом, немаЇ часу ≥ можливост≥ контролювати д≥њ кер≥вництва. ј державна влада, у вигл¤д≥ ‘онду державного майна, залишила акц≥онован≥ п≥дприЇмства без контролю. —аме тод≥ розгор¤лис¤ апетити у пройдисв≥т≥в захопити п≥дприЇмства у своњ руки.  ористуючись безконтрольн≥стю, кер≥вництво п≥дприЇмств почало обкрадати ≥ сам≥ п≥дприЇмства ≥ њх р¤дових прац≥вник≥в. Ќаприклад, на Ћоз≥вському ковальсько-механ≥чному завод≥ з початку1992 року в результат≥ розриву економ≥чних звТ¤зк≥в з –ос≥Їю ≥ знищенн¤ колгосп≥в та радгосп≥в почало скорочуватис¤ виробництво ≥ почав пог≥ршуватис¤ економ≥чний стан заводу. ѕочалис¤ затримки у виплат≥ зароб≥тноњ плати, дедал≥ довш≥. ѕочали скорочувати штати. « 15 тис¤ч прац≥вник≥в на сьогодн≥шн≥й день чи й 3 тис¤ч≥ наберетьс¤. ¬ той же час на завод≥ з дозволу його кер≥вництва зТ¤вилис¤ р≥зн≥ кооперативи. ј кер≥вництву заводу надала такий дозв≥л зв≥сно ж державна влада. ¬становивши т≥ньовий контакт з кер≥вництвом заводу, кооперативи використовували майже безкоштовно виробнич≥ потужност≥ заводу, його енергоресурси ≥, нав≥ть, фонд зароб≥тноњ плати, бо працювали на себе часто ≥ в робочий час, виконуючи замовленн¤ сторонн≥х замовник≥в. ÷≥ замовленн¤ м≥г би виконувати ≥ завод при бажанн≥ його кер≥вництва. јле тод≥ ≥ прибутки кер≥вництва заводу не виходили б за меж≥ звичайноњ посадовоњ оплати. Ѕув, нав≥ть, такий кооператив, ¤кий виконував функц≥њ в≥дд≥лу постачанн¤ в робочий час, зформований з прац≥вник≥в в≥дд≥лу, ≥ перепродував закуплен≥ матер≥али по спекул¤тивн≥й ц≥н≥ тому ж таки в≥дд≥лу. ÷е було обкраданн¤ заводу, а через здорожчанн¤ його продукц≥њ , ≥ р¤дових його прац≥вник≥в. –¤дов≥ прац≥вники, ¤к≥ не приймали участ≥ в цих кооперативах, могли лише здогадуватис¤ про порушенн¤ законност≥, бо часто були св≥дками цього, але дл¤ оф≥ц≥йного звинуваченн¤ потр≥бен був доступ до документ≥в, ¤кого домогтис¤ було неможливо. ’то намагавс¤ д≥знатис¤ правду, опин¤вс¤ за вор≥тьми заводу. Ѕули оф≥ц≥йн≥ перев≥рки, ¤к≥ знаходили лише др≥бн≥ порушенн¤, бо саме тод≥ розросталас¤ до масових масштаб≥в корупц≥¤. ≤ под≥бне творилос¤ на б≥льшост≥ п≥дприЇмств ”крањни. “а державна влада закривала на це оч≥. јдже треба було забезпечити будь-¤ким чином накопиченн¤ первинного кап≥талу дл¤ створенн¤ середнього, багатого, класу. ≤ сама подавала приклад, ¤к це робити, створюючи дл¤ себе законн≥ норми. “аким чином, ≥ в промисловост≥ порушувалис¤ норми вс≥х вищезгаданих статей. 6. ѕрийн¤тт¤  онституц≥њ ”крањни 28.06.1996 року ¬–” другого скликанн¤ (1994 --- 1998) здавалос¤ б повинно було привести до наведенн¤ пор¤дку в народному господарств≥, у влад≥. “а багато народних депутат≥в, розкуштувавши смак влади, б≥льше вже переймалис¤ проектами власного збагаченн¤, н≥ж благом народу. ѕрийн¤вши закон про депутатську недоторкан≥сть, вони зробили себе прив≥лейованою часткою людей в держав≥. яким все дозвол¤Їтьс¤. Ќ≥хто не може прит¤гти депутата до в≥дпов≥дальност≥, нав≥ть, п≥сл¤ зд≥йсненн¤ очевидного злочину без дозволу ¬–”. ј б≥льш≥сть депутат≥в такоњ згоди не даЇ, щоб, ≥ в раз≥ порушенн¤ закону ними, ¬–” також не дала таку згоду. ƒепутатська недоторкан≥сть --- це порушенн¤ норм статт≥ 21 ≥ статт≥ 24 (1-й ≥ 2-й абзац: ЂЌе може бути прив≥лењв Е за ≥ншими ознакамиї. —лово Ђ≥ншимиї в даному випадку можна зам≥нити словом Ђпосадовимиї). 7. ѕорушенн¤м цих же статей Ї й прийн¤тий на закритому зас≥данн≥ ¬–”, таЇмно в≥д народу, закон про депутатськ≥ п≥льги, ¤ким депутати над≥лили себе наст≥льки щедро, що ≥ депутати ƒƒ багатоњ –ос≥њ њм, мабуть, заздр¤ть. 8.Ќе пожалкували дл¤ себе депутати ¬–” ≥ зароб≥тних плат та пенс≥й. “ут слуги народу також порушили норми статей 21 ≥ 24, знову ж таки таЇмно, призначивши соб≥ розм≥ри зарплат ≥ пенс≥й, ¤к≥ в 50 ≥ б≥льше раз≥в перевищують прожитковий м≥н≥мум. ÷е вигл¤даЇ аморально в пор≥вн¤нн≥ з розм≥рами зароб≥тних плат ≥ пенс≥й державних д≥¤ч≥в найрозвинен≥ших крањн, ¤кщо пор≥вн¤ти њх сп≥вв≥дношенн¤ до прожиткових м≥н≥мум≥в цих крањн. Ќапевне багато ще чого вкрали народн≥ депутати, та про це можуть сказати компетентн≥ органи. ѕаралельно з ними дбали про себе ≥  ћ”, ≥ ѕрезидент та його —екретар≥ат. 9.¬≥дчувши себе земними богами, депутати прийн¤ли закон про вибори до ¬–” за парт≥йними списками та ще й з прох≥дним балом, позбавивши член≥в малих парт≥й, а тим паче безпарт≥йних , можливост≥ бути до нењ обраними. «нову ж таки порушенн¤ норм статей 21 ≥ 24, статт≥ 23, дбаючи про Ђрозвиток своЇњ особистост≥ї ≥ порушуючи при цьому Ђправа ≥ свободи ≥нших людейї ≥ статт≥ 38 (√ромад¤ни мають право Е бути обраними до орган≥в державноњ влади Е). 10. Ѕагато депутат≥в з ѕарт≥њ рег≥он≥в,  ѕ”, —ѕ”, ѕ—ѕ” захищали ≥ захищають у ¬–” ≥нтереси –ос≥њ, домагаючись л≥кв≥дац≥њ незалежност≥ ”крањни, шл¤хом введенн¤ другоњ державноњ , рос≥йськоњ, мови, розпаленн¤ м≥жрег≥ональноњ ≥ рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, п≥дбурюванн¤ рос≥йського населенн¤  риму на приЇднанн¤  риму до –ос≥њ, спротиву вступу ”крањни до Ївропейськоњ сп≥льноти дл¤ забезпеченн¤ своЇњ незалежност≥ в≥д –ос≥њ, паплюженн¤м справжньоњ украњнськоњ ≥стор≥њ, борц≥в за незалежн≥сть ”крањни, запереченн¤м геноциду голодомором украњнського сел¤нства в 1932-33 роках., порушуючи норми статт≥ 21, принижуючи г≥дн≥сть украњнц≥в, статт≥ 37 . «агалом вс¤ найвища державна влада незалежноњ ”крањни порушила норми статт≥ 68  онституц≥њ ”крањни. ¬≥д ус≥х цих порушень найвищою державною владою, названих мною статей  онституц≥њ ”крањни, ¤ постраждав, ¤к ≥ дес¤тки м≥льйон≥в громад¤н ”крањни. ѕро себе при необх≥дност≥ розпов≥м пот≥м. ¬иход¤чи з наведеного, прошу  онституц≥йний суд з допомогою компетентних орган≥в визначити т≥ норми найвищоњ державноњ влади, ¤к≥ призвели до вказаних мною порушень  онституц≥њ ”крањни. ≤ визнати њх неконституц≥йними дл¤ подальшого прит¤гненн¤ до крим≥нальноњ чи адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ безпосередньо винних. јбо дл¤ прит¤гненн¤ до сол≥дарноњ в≥дпов≥дальност≥ у випадку колективного прийн¤тт¤ р≥шень. « повагою ћикола —ищенко 05.07.2008 року