‘утбольн≥ фанати в ”крањн≥.

‘утбольн≥ фанати в ”крањн≥.

Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького

¬≤“јЋ≤… ’ј–„≈Ќ ќ. ‘утбольн≥ фанати в ”крањн≥.

ќстанн≥м часом в ”крањн≥ зростаЇ к≥льк≥сть молод≥, ¤ка називаЇ себе футбольними фанатами. –ух футбольних фанат≥в, в сучасному вигл¤д≥, - ¤вище дл¤ ”крањни пор≥вн¤но нове, тод≥ ¤к в ™вроп≥ фанати стали нев≥дТЇмною частиною футбольноњ культури. ¬они Ї одними з головних д≥ючих ос≥б в шоу, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ на стад≥он≥, а ≥нод≥ й за його межами.
явище це дл¤ ”крањни дещо нове, тому й мало вивчене. “ож метою даноњ роботи Ї спроба роз≥братись хто ж так≥ футбольн≥ фани, ¤к≥ стереотипи ≥снують в сусп≥льств≥ щодо фанат≥в ≥ наст≥льки вони в≥дпов≥дають д≥йсност≥, а також розгл¤нути перспективи розвитку фан≥вського руху.
ѕерш за все треба зрозум≥ти, хто ж так≥ фанати ≥ чим вони в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д вбол≥вальник≥в. ¬бол≥вальник Ц це людина, ¤ка п≥дтримуЇ свою команду, ходить на матч≥, сид¤чи спостер≥гаЇ за грою, купл¤Ї клубну символ≥ку, досить добре ор≥ЇнтуЇтьс¤ в тонкощах гри. ‘анат же Ц це людина, ¤ка п≥дтримуЇ на матчах п≥сн¤ми, беч≥вками, ≥нод≥ фарами, прапорами, банерами тощо. ‘анат проводить весь матч сто¤чи. ќдним словом фанати доповнюють шоу, ¤ке в≥дбуваЇтьс¤ на стад≥он≥. «вичайно, що фанати часто приймають участь у б≥йках ≥ безпор¤дках, та звинувачувати в њх участ≥ абсолютно вс≥х людей з фанатськоњ трибуни Ц ознака нев≥гластва. ≤ ще одна в≥дм≥нн≥сть, можливо найголовн≥ша. якщо дл¤ вбол≥вальник≥в футбол Ц це лише гра, то дл¤ фаната, ¤к пише Ќ. ’орнб≥, автор твору Ђ‘утбольна лихоманкаї, футбол Ц не розвага ≥ не спос≥б в≥дходу в≥д д≥йсност≥, а особливий св≥т [9].
ƒо реч≥, хтось запитаЇ: чому футбол, а не, скаж≥мо, тен≥с? „ому мова йде про футбольних фанат≥в? „ому такий попул¤рний саме футбол? «апропонуЇмо ц≥каву думку ™.ѕанкратова, ¤кий зазначив, що попул¤рн≥сть футболу лежить в тому, що футбол Цнайб≥льш неприродний дл¤ людини вид спорту. Ќеприродний дл¤ њњ анатом≥њ. ¬≥зьмемо найпоширен≥ш≥ командн≥ види (баскетбол, волейбол, гандбол, хокей) або особист≥ - тен≥с, гольф, б≥ль¤рдЕ ўо њх обТЇднуЇ? ѕерш за все те, що в них грають руками Ц частинами т≥ла, ¤к≥ найкраще пристосован≥ дл¤ виконанн¤ найскладн≥ших ≥ найр≥зноман≥тн≥ших рух≥в, тод≥ ¤к ноги виконують дуже просту функц≥њ Ц руш≥йну.
≤ лише в футбол≥ ноги виконують не т≥льки руш≥йну функц≥ю, але ще Ї ≥ основним Ђ≥нструментомї учасник≥в матчу. “ож можна припустити, що саме в цьому Ц неприродност≥ того, що в≥дбуваЇтьс¤ п≥д час гри Ц ≥ Ї величезна попул¤рн≥сть футболу [6, 32].
¬ ход≥ вивченн¤ даноњ теми довелос¤ з≥ткнутис¤ з к≥лькома стереотипами, ¤к≥ панують в сусп≥льств≥. ѕри цьому не кожен з них в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥.
ѕо-перше, стереотип про те, що футбольн≥ фанати агресивн≥, готов≥ нападати та убивати будь-кого. ƒавайте погл¤немо, що ж в≥дбуваЇтьс¤ насправд≥. ƒ≥йсно, б≥йки м≥ж фанатами р≥зних клуб≥в, особливо надто принципових щодо одне одного (ƒинамо Ц —партак, Ѕарселона Ц –еал, ќл≥мп≥акос Ц ѕанат≥на≥кос), в≥дбуваютьс¤ досить часто. «гадаймо хоча б 1987р., коли в иЇв≥, б≥л¤ зал≥зничного вокзалу зустр≥лис¤ фанати ƒинамо . (500 чол.) та —партаку ћ. (300 чол.). ÷¤ зустр≥ч зак≥нчилас¤ гранд≥озною б≥йкою [4. с. 8].
јле тут варто зазначити, що фанатськ≥ б≥йки р≥дко зач≥пають когось стороннього. јдже важлив≥ше перемога над ≥ншою групою фанат≥в, ан≥ж побити кого-небудь. “а й збро¤ використовуЇтьс¤ дуже р≥дко. ≤ не лише в ”крањн≥, а й у всьому св≥т≥. “ож асоц≥ювати футбольного фаната ≥з звичайною дворовою шпаною вкрай нев≥рно.
ѕо-друге, ≥снуЇ думка, що футбольн≥ фанати Ц це люди ≥з пролетарських с≥мей, невдахи, ¤ким б≥льше н≥чим зайн¤тис¤, ¤к≥ пост≥йно вживають алкоголь та наркотики.
–озгл¤нувши цю проблему, ми можемо зробити висновок, що це теж не в≥дпов≥даЇ д≥йсност≥. —еред фанат≥в безл≥ч багатих, в≥домих, усп≥шних ос≥б. јдже дл¤ того, щоб орган≥зувати шоу на трибун≥, намалювати дотепний банер, вигадати ц≥каву беч≥вку потр≥бн≥ грош≥ та хист.
ќкремо стоњть проблема алкоголю та наркотик≥в. „и вживають фанати алкоголь? “ак, вживають, але це проблема не т≥льки фан≥в, а всього сусп≥льства. р≥м того, показовим Ї приклад динам≥вських фан≥в. ¬ 2006р. фан-клуб Ђ√епардї виключив з≥ своњх лав тих фан≥в, ¤к≥ дискредитували фан≥вський рух. Ѕ≥льш≥сть ≥з Ђвигнанц≥вї були колишн≥ засуджен≥, наркомани, алкогол≥ки [7].
ќтже, асоц≥ювати ус≥х фан≥в ≥з алкогол≥ками, наркоманами та невдахами, ¤к≥ не знайщли себе в цьому житт≥, Ї величезною помилкою.
ѕо-третЇ, ≥снуЇ стереотип, що вс≥ фанати Ї фашистами, нац≥онал≥стами тощо.
÷¤ думка частково в≥рна. ¬заЇмозвТ¤зок футболу та пол≥тики дуже великий. “ут ми можемо згадати ≥ Ђфутбольну в≥йнуї м≥ж —альвадором ≥ √ондурасом [8, с.50-55], ≥ програн≥ вибори в Ќ≥меччин≥ блоком ’—ƒ-’—— через конфуз на футбольному матч≥ [5, с. 12], й ≥нцидент п≥д час ф≥налу убку ёгослав≥њ 1990р., ¤кий перер≥с у в≥йну [2, с. 15.] тощо.
јле давайте повернемос¤ до ”крањни. ўо ж ми бачимо? ћи бачимо на трибунах банери з портретом —. Ѕандери, гасла на кшталт Ђќдин клуб Ц одна нац≥¤ї.
Ѕагато хто вважаЇ, що нац≥ональн≥ мотиви в фан≥вському рус≥ зТ¤вились п≥сл¤ розпаду —–—–. ќднак це нев≥рно. ўе в 20-30х рр.. ’’ ст.. було значне протисто¤нн¤ украњнських та польських вбол≥вальник≥в (слова Ђфанатї в об≥гу ще не було), ¤ке базувалось на нац≥ональн≥й непри¤зн≥ [3].
¬ —–—– до 80х рок≥в нац≥ональн≥ мотиви серед вбол≥вальник≥в пом≥чен≥ не були, а вже в 80-т≥ роки нац≥онал≥зм став все б≥льше й б≥льше вкор≥н¤тись у фан≥вське середовище. ѕочинаючи з 1982р. ворогами кињвського ƒинамо стають майже вс≥ московськ≥ клуби, тож не дивно, що на матчах з ними все част≥ше можна було почути вигуки ЂЅий москал≥в!ї [4, с.8] або Ђ∆овто-син≥ наш≥ прапори. ћи непереможн≥ Ц шабл≥ догори!ї [1, с. 10].
« розпадом —–—– б≥льш≥сть парт≥й (–ух, ƒемѕ” та ≥н.) н≥коли не намагались залучити фан≥в в пол≥тику. Ћише ”Ќј-”Ќ—ќ в сер. 90-х зробили досить усп≥шну спробу залучити фан≥в до своЇњ орган≥зац≥њ. ¬ 1998р. л≥дер кињвських унсовц≥в ≤.ћазур (псевдо Ђ“опол¤ї) очолив ЂЌац≥ональн≥ бригадиї - правий за своњми погл¤дами фан-клуб украњнськоњ зб≥рноњ. ÷ей фан-клуб видавав ≥нформац≥йний бюлетень ЂЋег≥онї та журнал Ђ‘ан-лег≥онї, в ¤ких фанам пропонувалась певна св≥тогл¤дна концепц≥¤ (украњнський нац≥онал≥зм —.Ѕандери, д≥¤льн≥сть кн¤з¤ —в¤тослава ≥ т.д.). [1, с. 10]
“аким чином ми бачимо, що досить часто серед фан≥в пануЇ певна ≥деолог≥¤, однак в б≥льшост≥ своњй в≥тчизн¤н≥ фани апол≥тичн≥.
≤ останнЇ: колись довелос¤ почути, що на¤вн≥сть фан≥в Ц це ознака нецив≥л≥зованост≥. ¬ цив≥л≥зованих крањнах фан≥в немаЇ, отже, ¤кщо ”крањна хоче стати цив≥л≥зованою крањною, то њх треба викор≥нювати.
“ут варто зазначити, що культур≥ футбольного фанатизму вже б≥льше 70-ти рок≥в. ” б≥льшост≥ крањн св≥ту (≥ цив≥л≥зованих також) футбол без нењ немислимий. ‘утбольних фанат≥в немаЇ х≥ба що в дуже в≥дсталих крањнах ≥ у дуже слабких клуб≥в.
¬ ”крањн≥ к≥льк≥сть футбольних фанат≥в з кожним роком зростаЇ ≥ ≥гнорувати цей рух неможна. Ѕ≥льше того, небезпечно. ѕопул¤рн≥сть футболу в ”крањн≥ зб≥льшуЇтьс¤, особливо п≥сл¤ вдалого виступу в≥тчизн¤них клуб≥в в Ївропейських кубках. ≤ тут перед державою постаЇ завданн¤ виробити стратег≥ю сп≥впрац≥ з фанами.
як≥ плюси може принести рух фан≥в дл¤ нашоњ держави?
1. ¬ихованн¤ патр≥отизму. –ан≥ше згадувалос¤ про зростанн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ украњнц≥в п≥д час футбольних матч≥в з пол¤ками, рос≥¤нами тощо.
2. –озвиток економ≥ки. ћаЇтьс¤ на уваз≥ виготовленн¤ клубноњ символ≥ки.
3. «меншенн¤ злочинност≥. ѕогодьтесь, що краще енерг≥ю, ¤ка переповнюЇ молодь, виплескувати на стад≥он≥, ан≥ж на вулиц¤х.
«вичайно, не все так просто, ¤к можливо здаЇтьс¤ на перший погл¤д. јле й не робити крок≥в у напр¤мку сп≥впрац≥ з фанатами держав≥ не можна.

Ћ≥тература
1. јлмашин ¬. ≤стор≥¤ руху прихильник≥в ‘. .ƒинамо . у спогадах очевидц≥в // “ерен. Ц 2006. - є1.
2. јндреев ћ. Ѕалканський вулкан // оманда. - 27.09.2007.
3. √уцула ¬. ‘утбольне фанаты. «аболевшие // ‘окус. Ц 2008. - є20.
4. ≥п≥ан≥ ¬. —урк≥са за грати, а грош≥ фанатам // “ерен. Ц 2005. - є 3.
5. рикунов ј. √од 1974: Ќапирайте без стеснень¤ // ‘утбол. Ц 1998. - є46.
6. ѕанкратов ≈. √арри ѕоттер и все, все, все // ‘утбол Ц футбол. Ц 2007. - є35.
7. —тепанюк Ћ. Ћ≥н≥¤ футбольного конфл≥кту // ≤менем закону, є 30, 2006.
8. ’аритонов ƒ. ‘утбольные войны Ц ’.: ‘олио, 2007.
9. „ерепанин ¬. аторжани постмодерну: субкультура футбольних фанат≥в // ƒзеркало тижн¤. Ц 2005. - є32.

ƒопов≥дь на науково-практичн≥й конференц≥њ Ђ”крањнський молод≥жний рух ’’≤ ст. ѕроблеми ≥ перспективиї (’арк≥в, 6 червн¤ 2009 р.).