¬Т¤чеслав “руш (м. Ћозова, Ћоз≥вський ≥сторичний клуб) Ђ раЇзнавство ’арк≥вщини: проблеми ≥ перспективи розвиткуї
Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького ƒосл≥дженн¤
ƒос¤гненн¤
 раЇзнавство ’арк≥вщини маЇ досить ірунтовн≥ напрацюванн¤. ѕовТ¤зане це зокрема ≥з особливим м≥сцем ’аркова в украњнськ≥й ≥стор≥њ, його значним науково-культурним потенц≥алом. «окрема:
- на¤вна потужна традиц≥¤ харк≥вськоњ школи ≥сторик≥в (√ригор≥й  в≥тка-ќсновТ¤ненко, ƒмитро Ѕагал≥й тощо);
- значна к≥льк≥сть матер≥ал≥в краЇзнавчого характеру, присв¤чених ’арк≥вщин≥ в пер≥одичн≥й прес≥ (зокрема районн≥й);
- виход¤ть книги, присв¤чен≥ ’аркову (зокрема художн≥, що попул¤ризують ≥стор≥ю м≥ста), ≥снують документальн≥ ф≥льми;
- на¤вна ≥нформац≥¤ в ≤нтернет≥;
- в школах област≥ введено навчальний курс ’арк≥вщинознавство, на баз≥ ’арк≥вськоњ державноњ науковоњ б≥бл≥отеки ≥м. ¬.  ороленка в≥дбуваютьс¤ зас≥данн¤  лубу Ђ раЇзнавецьї.
ѕроте краЇзнавство на ’арк≥вщин≥, незважаючи на певн≥ усп≥хи, нин≥ знаходитьс¤ в незадов≥льному стан≥.

ќсновн≥ проблеми.
- незначна к≥льк≥сть досл≥дник≥в та досл≥джень (часто матер≥али залишаютьс¤ в рукописах, прим≥ром Ц щодо ≥стор≥њ Ѕлизнюк≥в);
- нескоординован≥сть д≥й досл≥дник≥в р≥зних район≥в ’арк≥вщини.  раЇзнавча конференц≥¤ у Ћозов≥й ¤краз ≥ покликана спри¤ти подоланню цього ¤вища. ѕроте факт залишаЇтьс¤ фактом Ц обмаль сп≥льних заход≥в, нав≥ть м≥ж районам-сус≥дами;
- в≥дсутн≥сть детальних б≥бл≥ограф≥чних показник≥в, котр≥ б враховували нов≥ джерела, зокрема д≥аспорну л≥тературу;
- нехтуванн¤ польовими досл≥дженн¤ми (хоча час вимагаЇ њхнього активного проведенн¤). ¬иведенн¤ цих досл≥джень на сучасний р≥вень (розробка сп≥льних, детальних питальник≥в; використанн¤ цифрових техн≥чних засоб≥в Ц в≥деокамер, диктофон≥в, фотоапарат≥в);
- мала присутн≥сть краЇзнавчоњ ≥нформац≥њ в ≤нтернет≥ (в основному Ц ’арк≥в, майже немаЇ м≥сцевих краЇзнавчих сайт≥в, ≥нформац≥њ в дов≥дкових виданн¤х Ц прим≥ром у ¬≥к≥пед≥њ). ¬загал≥ вважаЇмо за необх≥дне вид≥лити харковознавтво (¤к вивченн¤ ’аркова) в окрему галузь, з≥ своЇю специф≥кою;
- в≥дсутн≥сть п≥дтримки з боку оф≥ц≥йних чинник≥в (зокрема м≥сцевоњ влади) (але ≥нколи сам≥ досл≥дники не шукають такоњ п≥дтримки, сам≥ себе звод¤чи на марг≥нес);
- обмежен≥ наклади видань, неможлив≥сть донести ≥нформац≥ю до широкого кола читач≥в (значна роль Ц ≥ невм≥нн¤ цю ≥нформац≥ю ц≥каво подати, зокрема дл¤ молод≥, в≥дсутн≥сть тематичних пут≥вник≥в, туристичних маршрут≥в, топон≥м≥чних та географ≥чних дов≥дник≥в тощо);
- незадов≥льне ф≥нансуванн¤ (хоча так≥ можливост≥ варто шукати Ц зокрема через самвидав, виданн¤ шк≥льних брошур обмеженого накладу Ц приклад Ц педагог≥чн≥ ¤рмарки, використовувати м≥сцеву пресу);
- неадекватна нормативно-правова база (зокрема стосовно археолог≥чних розкопок, доступу до арх≥вних документ≥в)
- розпорошен≥сть значноњ к≥лькост≥ ≥нформац≥њ (прим≥ром, арх≥вн≥ документи щодо ’арк≥вщини знаход¤тьс¤ не лише в ≥нших област¤х, але ≥ в ≥нших крањнах ( анада, —Ўј, –ос≥¤, Ќ≥меччина тощо);
- важка можлив≥сть ув≥чненн¤ памТ¤т≥ (мемор≥альн≥ дошки, перейменуванн¤ вулиць, встановленн¤ памТ¤тник≥в);
- шк≥льний курс ’арк≥вщинознавство значною м≥рою базуЇтьс¤ на ’арковознавств≥ (але часто Ц ≥ базувати б≥льше н≥ на чому, оск≥льки в≥дсутн≥ краЇзнавч≥ досл≥дженн¤), що створюЇ шк≥дливий дисбаланс.

ќсобливо вагомий чинник
- нерозроблен≥сть теоретичноњ (концептуальноњ) бази, котра б в≥дпов≥дала сучасним реал≥¤м (св≥тогл¤дним - зм≥на св≥тогл¤дноњ парадигми щодо знакових момент≥в украњнськоњ ≥стор≥њ (ƒруга св≥това в≥йна, житт¤ у склад≥ —–—–, √олодомори, русиф≥кац≥¤, участь у бойових д≥¤х в јфган≥стан≥, сучасний л≥берал≥зм тощо). Ќевир≥шен≥сть цього питанн¤ не дозвол¤Ї використовувати ≥сторичн≥ набутки в сучасному житт≥ Ц в осв≥т≥, мистецтв≥ тощо. ¬≥дбуваЇтьс¤ дивне ¤вище сум≥щенн¤ несум≥сного Ц з одного боку намаганн¤ зберегти стару рад¤нську парадигму (особливо щодо под≥й ƒругоњ св≥товоњ в≥йни), а з ≥ншого Ц демонстрац≥¤ прихильност≥ до рос≥йськоњ ≥мперськоњ традиц≥њ (п≥Їтет до рос≥йського монарх≥зму). Ђѕрорад¤нськаї традиц≥¤ ч≥тко простежуЇтьс¤, прим≥ром, у виданн≥ украњнськоњ Ђ ниги памТ¤т≥ї - реЇстр≥в ос≥б, що загинули за час≥в ƒругоњ св≥товоњ в≥йни. « одного боку туди включен≥ люди, що не мають в≥дношенн¤ до ”крањни. « ≥ншого Ц украњнц≥ та уродженц≥ ”крањни, що воювали у склад≥ нерад¤нських та антирад¤нських формац≥й до реЇстру не потрапили. ¬≥дтак розмитим Ї критер≥й добору ос≥б загиблих. якщо метою Ї подати т≥льки тих, хто воював за —–—–, то це лише створюЇ зайву напругу в сусп≥льств≥. јдже за тих час≥в загинули й люди, ¤к≥ не брали участ≥ в бойових д≥¤х, а загинули в≥д бомбардувань, гарматних обстр≥л≥в (рад¤нських в тому числ≥), померли в≥д голоду чи хвороб. ¬важаЇмо, що под≥бн≥ виданн¤ мають бути дов≥дниками, а не ≥нструментом поширенн¤ ≥деолог≥њ держави, що припинила своЇ ≥снуванн¤ (—–—–). ј значить включати в себе дан≥ про ¬—≤’ загиблих, незалежно в≥д того, де вони воювали чи перебували. “аке виданн¤ зможе подати д≥йсно обТЇктивну, неупереджену картину тих под≥й, бути корисним виданн¤м дл¤ ≥сторик≥в, краЇзнавц≥в, географ≥в, соц≥олог≥в тощо. “а й виданн¤ ц≥ (досить обТЇмн≥) варто подавати також в електронному формат≥ (на веб-сайтах та компакт-дисках);

ѕерспективи й вимоги часу.

1) “еоретична сфера. ѕодоланн¤ стереотип≥в. –озробка сучасного баченн¤ ≥сторичного процесу на територ≥њ ’арк≥вщини ¤к споконв≥чноњ, нев≥дТЇмноњ частини ”крањни. ÷итата: Ђ¬ир≥шальну роль в пошуку власноњ тотожност≥ можуть в≥д≥грати дл¤ б≥льшост≥ мешканц≥в сучасних зрос≥йщених м≥ст два чинники. ѕерший з них Ц переконливе ви¤вленн¤ њхньоњ украњнськоњ ≥дентичност≥ ¤к природного, вир≥шального компоненту особистост≥, без ¤кого њњ ц≥л≥сн≥сть не буде дос¤гнута. ƒругий Ц подоланн¤ м≥фолог≥зованоњ дистанц≥њ м≥ж украњнством ≥ сучасною культурою постмодерного св≥туї. Ђ«апоб≥гати цьому /денац≥онал≥зац≥њ Ц ¬. “./ можна й у вим≥рах м≥сцевого патр≥отизму, спр¤мовуючи його не на ефемерну рос≥йську цив≥л≥зац≥йну присутн≥сть у цьому рег≥он≥, а на ви¤вленн¤ глибинних украњнських корен≥в рег≥ональноњ культури, на п≥дтримку м≥сцевих культуролог≥чних проект≥в. јле проект≥в вдалих ≥ перспективних!ї (јрх≥Їпископ ≤гор ≤с≥ченко. ƒуховне житт¤ нац≥њ та перспективи розвитку украњнськоњ культури //¬извольний шл¤х. Ц 2005. -  н. 7. Ц с. 15 - редаговано за сучасним правописом- ¬. “.). “обто ’арк≥вщина Цце украњнська земл¤, земл¤ украњнц≥в, земл¤ ≥з гарною природою, високим р≥внем культури, заселена в б≥льшост≥ украњнц¤ми, що були однаково добрими труд≥вниками, культурними д≥¤чами, воњнами. ÷е Ц акс≥ома, що не потребуЇ запереченн¤. Ѕудь-¤ке досл≥дженн¤, науково-попул¤рна прац¤ мають базуватис¤ на цьому принцип≥.
2) ¬ид≥ленн¤ пр≥оритетних тем досл≥джень (√олодомор, репрес≥њ, украњнський рух, зокрема ќ”Ќ).
3) ѕ≥дтримка та стимулюванн¤ краЇзнавчих проект≥в в –≤«Ќ»’ напр¤мах (¤к пр≥оритетних, так ≥ ≥нших, не менш важливих (спорт, рел≥г≥¤, мистецтво тощо).
4)  оординац≥¤ д≥й краЇзнавц≥в р≥зних район≥в, проведенн¤ сп≥льних заход≥в досл≥дницького, мемор≥ального тощо характеру.
5) ѕ≥дготовка та виданн¤ великих тематичних проект≥в Ц Ђ”часть харк≥вТ¤н у в≥йськових конфл≥ктах —–—– (¬ТЇтнам,  оре¤, јлжир, ”горщина, ™мен тощо)ї; Ђ”крањнська д≥аспора Ц харк≥вТ¤ниї; Ђ¬Т¤зн≥ н≥мецьких (аналог≥чно Ц рад¤нських концтабор≥вї); Ђ’арк≥вТ¤ни Ц учасник ƒругоњ св≥товоњ в≥йниї (≥з розбивкою по в≥йськових частинах, фронтах тощо)та ≥н. “обто створенн¤ детальних дов≥дкових, а на њх баз≥ Ц анал≥тичних та статистично-анал≥тичних праць.
6) –озвивати вм≥нн¤ донести ≥нформац≥ю до широкого кола читач≥в, використовуючи сукупн≥сть засоб≥в («ћ≤, книги, ф≥льми, ≤нтернет тощо).
7) «агалом найголовн≥ший висновок один - досл≥джувати, писати, поширювати!

Hosted by uCoz