ћикола —ищенко. ƒо украњнц≥в - добробут кожноњ людин≥

ћикола —ищенко. ƒо украњнц≥в - добробут кожноњ людин≥

Ћоз≥вський ≥сторичний клуб ≥мен≥ ƒмитра яворницького

ƒо украњнц≥в. ƒобробут кожн≥й людин≥.

15 рок≥в незалежност≥ в≥дсв¤ткувала ”крањна. јле господар¤ми у себе вдома украњнц≥ поки що не стали. “ому й житт¤ простого люду не кращаЇ. ≤ за це украњнц¤м ганьба . Ѕо вони Ї одна з найталановит≥ших нац≥й у св≥т≥ ≥ проживають в одному з найблагодатн≥ших куточк≥в «емл≥.
–озпад —–—– завд¤ки зусилл¤м √енсека ѕ–— ћихайла √орбачова спричинив розгублен≥сть ≥мперських сил. ÷е дало можлив≥сть Ќародному –уху ”крањни розгорнути всенародний рух за незалежн≥сть ≥ створити самост≥йну державу ”крањну.
јле вороги ”крањни швидко от¤милис¤ в≥д шоку, викликаного банкрутством ѕ–— та розпадом —–—–. Ѕрехливою пропагандою та провокац≥йними д≥¤ми вони зруйнували ≥ продовжують руйнувати Їдн≥сть украњнц≥в. ¬насл≥док чого украњнц≥ до цього часу не мають достатньоњ одностайност≥ п≥д час вибор≥в влади.
¬с≥ кандидати запевн¤ють, що вони за самост≥йну ”крањну, за гарне житт¤ простого люду. ј ставши при влад≥, б≥льш≥сть ≥з них не виконують своњ об≥ц¤нки. Ќаприклад, ѕарт≥¤ рег≥он≥в п≥д час виборчоњ кампан≥њ об≥ц¤ла виборц¤м все, чого вони бажали. ≤ нав≥ть таку сумн≥вну об≥ц¤нку: Д ¬аше житт¤ стане кращим вже сьогодн≥" . ¬иборц≥ њй пов≥рили. ј, отримавши найб≥льше голос≥в у ¬ерховн≥й –ад≥, а затим ≥ право на формуванн¤ ур¤ду, стала дивитис¤ на передвиборч≥ об≥ц¤нки ¤к на непотр≥бну вже риторику. ≤ њњ представники дор≥кають тим, хто дотримуЇтьс¤ передвиборчих об≥ц¤нок: ,, ўо ви згадуЇте передвиборч≥ об≥ц¤нки? Ќе займайтес¤ попул≥змом. ¬ибори вже пройшли". ¬иходить, що п≥д час передвиборчоњ аг≥тац≥њ вони брехали народов≥ про своњ гарн≥ нам≥ри, а, одержавши з рук народу владу, в≥дхрещуютьс¤ в≥д тоњ брехн≥, називаючи њњ Дпопул≥змом".
Ѕагато раз≥в народ вибирав ≥ ¬ерховну –аду, ≥ ѕрезидента, ≥ м≥сцев≥ ради. ћаЇ досв≥д ≥ повинен зробити корисн≥ дл¤ себе висновки.

ћоњ висновки так≥:
ѕо-перше, основну роль в державному управл≥нн≥ ”крањни в≥д≥граЇ ¬ерховна –ада. ¬она приймаЇ онституц≥ю, закони, призначаЇ чи затверджуЇ вищих чиновник≥в виконавчоњ ≥ судовоњ влади. ќтже саме вона визначаЇ стан житт¤ в держав≥.
ѕо-друге, вс≥ народн≥ депутати д≥л¤тьс¤ на дв≥ частини. ѕерша частина в≥дстоюЇ самост≥йн≥сть ”крањни. њњ представл¤ють блоки парт≥й Ќаша ”крањна ≥ Ѕё“.
ƒруга частина намагаЇтьс¤ повернути ”крањну до складу –ос≥њ, або ж., ¤кнайт≥сн≥ше прив''¤зати до нењ. њњ представл¤ють ѕарт≥¤ рег≥он≥в, —оц≥ал≥стична парт≥¤ на чол≥ з≥ зрадником украњнц≥в ќлександром ћорозом ≥ ѕ”, ¤ку точн≥ше було б назвати – ѕ”, тобто, –ос≥йська комун≥стична парт≥¤ ”крањни.
—аме друга частина створила в ¬ерховн≥й –ад≥ б≥льш≥сть через зраду соц≥ал≥ст≥в. ≤ ц¤ б≥льш≥сть нав''¤зуЇ ”крањн≥ волю меншост≥ виборц≥в.
ќтже, на наступних виборах до ¬ерховноњ –ади виборц¤м треба ч≥тко вир≥шити дл¤ себе: Д „ого вони бажають? —амост≥йноњ ”крањни, чи ”крањни, окупованоњ –ос≥Їю, ¤к було, починаючи з 1654 року?". ≤ в≥дпов≥дно голосувати.
’то не хоче самост≥йноњ ”крањни, той, зв≥сно, ворог украњнц≥в, ¤к≥ складають понад 70 в≥дсотк≥в населенн¤ ”крањни. як вороги украњнц≥в за 15 рок≥в незалежност≥ показали себе: т≥ рос≥¤ни, ¤к≥ не визнають ”крањни хоча ¤вл¤ютьс¤ њњ громад¤нами, тобто визначаютьс¤ ¤к окупанти; украњнц≥, ¤к≥ забули своЇ походженн¤, зневажають свою нац≥ю ≥ завз¤то в≥дстоюють рос≥йськ≥ ≥нтереси, тобто под≥бн≥ до турецьких ¤ничар≥в; украњнц≥, що продали ≥нтереси своЇњ нац≥њ за грош≥, за славу, за посади, званн¤, тобто ¤вл¤ютьс¤ посл≥довниками ≤уди; украњнц≥, ¤к≥ грабують ≥ народ, ≥ державу, ¤к кажуть: ДЌ≥¤к не нажерутьс¤", тобто под≥бн≥ до хижих зв≥р≥в, наприклад, вовк≥в чи пацюк≥в; люди ≥нших нац≥ональностей, ¤ким б≥льше до вподоби –ос≥¤ ≥ ¤к≥, можна сказати, помилилис¤ в вибор≥ м≥сц¤ проживанн¤.
÷е, однак, не означаЇ, що з цими ворогами треба битис¤, чи сваритис¤. ’ай соб≥ живуть ≥ користуютьс¤ вс≥ма правами громад¤н ”крањни, ≥, нав≥ть, правом вибору до ¬ерховноњ –ади своњх однодумц≥в. јле ж украњнц≥ також повинн≥ розумно скористатис¤ своњм правом вибору. ≤ тод≥ в ¬ерховн≥й –ад≥ буде щонайменше 70 в≥дсотк≥в патр≥от≥в ”крањни. ј це 315 депутат≥в - конституц≥йна б≥льш≥сть. ќт тод≥ украњнц≥, нарешт≥, стануть господар¤ми в своњй хат≥. “од≥ й почнуть збуватис¤ мр≥њ “араса Ўевченка про "с≥м''ю велику, с≥м''ю вольну, нову".

ўоб розп≥знати ворог≥в украњнц≥в достатньо почути в≥дпов≥д≥ на так≥ запитанн¤:

1) Ѕути чи не бути в ”крањн≥ друг≥й державн≥й мов≥, а саме рос≥йськ≥й ?
¬≥дпов≥дь ворога украњнц≥в: Ѕути.
“ому що в ”крањн≥ б≥льш≥сть людей розмовл¤Ї рос≥йською мовою. ”крањнц≥ до нењ звикли.
¬≥дпов≥дь патр≥ота ”крањни: Ќе бути.
Ѕо рос≥йська й украњнська мови суттЇво в≥др≥зн¤ютьс¤. –ос≥йська мова -- сплав угро-ф≥нськоњ, татарськоњ, н≥мецькоњ, французькоњ, украњнськоњ мов та мов ≥нших абориген≥в Ївропейськоњ п≥вн≥чноњ частини –ос≥њ.
ј украњнська мова складалас¤ на територ≥њ ”крањни в р≥зних частинах п≥д впливом мов сус≥д≥в, але в центральн≥й частин≥ вона збереглас¤ в перв≥сному вигл¤д≥. ≤ саме мова центральноњ частини ”крањни ¤вл¤Їтьс¤ л≥тературною ≥ державною мовою.
¬ кожн≥й держав≥ державною мовою Ї мова найчисельн≥шоњ нац≥њ. якщо держава не складаЇтьс¤ з територ≥й, з давн≥х-давен заселених р≥зними нац≥¤ми.
Ќаприклад, Ўвейцар≥¤, анада ≥ ≥нш≥. ”крањнц≥ складають, ¤к зазначалос¤ вище, переважаючу б≥льш≥сть населенн¤ ”крањни ≥ жодна ≥нша нац≥¤ не проживаЇ в чистому вигл¤д≥ на будь-¤к≥й територ≥њ ”крањни.
¬≥дносно того, що украњнц≥ звикли до рос≥йськоњ мови, то до своЇњ р≥дноњ мови вони при бажанн≥ повернутьс¤ за р≥к. “им, хто не знаЇ, ¤к зрос≥йщували ”крањну в попередн≥ роки, приведу ≥сторичн≥ дан≥:
¬ 1720 роц≥ за цар¤ ѕетра ≤ рос≥йська влада заборонила друкувати книжки украњнською мовою.
¬ 1743 роц≥ за цариц≥ атерини II –ос≥¤ забрала з украњнських храм≥в стар≥ украњнськ≥ церковн≥ книжки ≥ попалила њх. ƒо реч≥, це св≥дчить про насильницьке
п≥дпор¤дкуванн¤ украњнськоњ православноњ церкви онстантинопольського патр≥архату ћосковському самозваному патр≥архатов≥.
¬ 1847 роц≥ за цар¤ ћиколи ≤ –ос≥¤ позабирала з книгарень в ”крањн≥ все, друковане украњнською мовою, ≥ спалила.
¬ 1876 роц≥ за цар¤ ќлександра II –ос≥¤ знову заборонила друкувати будь-¤к≥ книжки украњнською мовою.
«ахопивши 1915 року √аличину за цар¤ ћиколи II, –ос≥¤ масово палила книгозб≥рн≥ та арх≥ви.
омун≥стична влада —–—– продовжувала щодо украњнськоњ мови пол≥тику ÷арськоњ –ос≥њ. ¬ перш≥ роки п≥сл¤ 1917 украњнська мова почала розвиватис¤. ј коли було подавлено оп≥р украњнських патр≥от≥в, комун≥сти, насаджуючи ≤нтернац≥онал≥зм з рос≥йським обличч¤м, почали наступ на украњнську мову. ¬решт≥-решт рос≥йська мова стала дом≥нуючою по вс≥й територ≥њ ”крањни. ¬она стала мовою викладанн¤ в вузах, техн≥кумах, в переважн≥й б≥льшост≥ шк≥л, мовою техн≥чного, адм≥н≥стративного, наукового, службового, а тому й мовою побутового сп≥лкуванн¤. Ћише села та др≥бн≥ селища збер≥гали украњнську мову в побут≥, хоч ≥ перетворену вже на, так званий "суржик" пост≥йним зрос≥йщенн¤м. “а в л≥тератур≥, засобах масовоњ ≥нформац≥њ ≥ культур≥ п≥дтримувалос¤ слабеньке ≥снуванн¤ украњнськоњ мови.
ќтже, виход¤чи з вище наведеного, н≥ в ¤кому раз≥ не можна давати рос≥йськ≥й мов≥ статус оф≥ц≥йноњ чи державноњ в будь-¤кому рег≥он≥ ”крањни, бо це буде законний прив≥д дл¤ ще б≥льшого Дзрос≥йщенн¤Ф ”крањни ѓѓ ворогами.

2) Ѕув геноцид голодом с≥льського населенн¤, що не вступило в колгоспи, в ”крањн≥ в с≥чн≥-червн≥ 1933 року чи не було ?
¬≥дпов≥дь ворога украњнц≥в: Ќе було.
Ѕо голодували не лише украњнц≥. √олодували й народи ≥нших республ≥к.
¬≥дпов≥дь патр≥ота ”крањни: Ѕув.
Ѕо де ще ≥ коли в св≥т≥ було винищено голодом за один р≥к в≥д 7 до 10 м≥льйон≥в людей в крањн≥ з р≥зноб≥чно розвиненим с≥льським господарством ?
ѕри неврожањ хл≥ба Ї ще овоч≥, фрукти, м''¤со, молоко, ¤йц¤. ј за ц≥ продукти можна ≥ хл≥ба придбати. ћожна поњхати десь, продати ¤к≥сь реч≥, од¤г, взутт¤ ≥ купити хл≥ба.
“а будь-¤к≥ запаси у одноос≥бник≥в забрали восени 1932 року. ¬ колгоспах також держава забрала весь врожай. «алишили лише пос≥вний матер≥ал . олгоспникам давали ¤к≥сь м≥н≥мальн≥ пайки. ј кер≥вна верх≥вка колгосп≥в ≥ в цей час жила в достатку, бо крала. ќдноос≥бникам не давали н≥чого. ≤ з села не випускали. ¬имирали ц≥л≥ села. “од≥ т≥, хто контролював становище, вив≥шували на в''њзд≥ в село чорн≥ прапори.
ќф≥ц≥йн≥ засоби масовоњ ≥нформац≥њ про голод в селах ”крањни н≥чого не спов≥щали. √оворити про це було заборонено. ѕорушник≥в заборони карали ¤к ворог≥в рад¤нськоњ влади.
ќтже, ¤кщо в людини Ї сов≥сть, вона скаже, що то був таки геноцид.

3) ¬изнавати чи не визнавати ќ”Ќ-”ѕј, Ѕандеру борц¤ми за самост≥йну ”крањну.
¬≥дпов≥дь ворога украњнц≥в: Ќ≥.
Ѕо це бандити, що воювали проти рад¤нськоњ влади, проти –ад¤нськоњ јрм≥њ,
нищили цив≥льних людей.
¬≥дпов≥дь патр≥ота ”крањни: “ак.
ƒ≥йсно, приск≥пливим досл≥дженн¤м треба роз≥братис¤, хто за що ≥ ¤к воював. –азом з ти м не треба забувати про брехлив≥сть комун≥стичноњ пропаганди, ¤ка замовчувала факт загибел≥ 7-10 м≥льйон≥в людей в≥д голоду за один р≥к ≥ шалено кричала про загибель окремих людей в «ах≥дн≥й ”крањн≥, н≥бито в≥д рук бандер≥вц≥в. ≤ н≥коли не згадала про спец загони Ќ ¬—, ¤к≥ п≥д видом бандер≥вц≥в творили зв≥рства, щоб люди в≥д бандер≥вц≥в в≥двернулис¤, не допомагали њм ≥ видавали њх. ≤ не кричала про дес¤тки тис¤ч катованих в заст≥нках Ќ ¬—, про сотн≥ тис¤ч безвинних, позбавлених вол≥.
ќтже, будь-¤ка неупереджена людина, уважно роз≥бравшись в ≥сторичному матер≥ал≥, скаже: “ак.

4) ¬ступати ”крањн≥ в Ќј“ќ ≥ в ≈— чи н≥?
¬≥дпов≥дь ворога украњнц≥в: Ќ≥.
Ѕо, вступивши в ™—, а, особливо, в Ќј“ќ, ”крањна змушена буде п≥дтримувати пол≥тику —Ўј, ¤к≥ протисто¤ть –ос≥њ. ј, отже, в≥д≥рветьс¤ в≥д –ос≥њ назавжди ≥ стане њњ ворогом. ј цього не можна допустити, бо ж украњнц≥ ≥ рос≥¤ни брати.
¬≥дпов≥дь патр≥ота ”крањни: “ак.
“ому що брати, нав≥ть р≥дн≥, прагнуть жити окремо, кожен у своњй хат≥.
ј братам, з ¤ких один івалтував другого на прот¤з≥ 337 рок≥в, тим паче треба жити нар≥зно, збер≥гаючи братерськ≥ в≥дносини, але не втручаючись у внутр≥шн≥ с≥мейн≥ справи один до другого.
≤ друге. ’то захистить нейтральну ”крањну в≥д гар¤чих братерських об≥йм≥в –ос≥њ, ¤к≥ њњ вже майже задушили.
–ос≥¤ винищила чеченських патр≥от≥в, повертаючи соб≥ њхню землю, загарбану царським ур¤дом в XIX стол≥тт≥, ≥ знову окупувала „ечню. ∆одна держава оф≥ц≥йно не заступилас¤ за „ечню, бо вона не мала н≥ з ким союзницьких договор≥в.
ƒал≥ –ос≥¤ щипаЇ √руз≥ю, ”крањну, ¤к≥ ведуть незалежну в≥д нењ зовн≥шню пол≥тику.
¬ ”крањн≥ створюЇ проблеми то з газом, то з нафтою, то з л≥таками, то з островом “узлою, то з „орноморським рос≥йським флотом, то з ус≥м римом, то з рос≥йською мовою, то з церквою.
–ос≥¤ продовжуЇ утримувати ”крањну б≥л¤ себе, не даЇ њй використати незалежн≥сть дл¤ ≥нтенсивного економ≥чного, соц≥ального ≥ культурного розвитку јж доки не поглине њњ знову.
¬решт≥ ≥снуЇ й загроза того, що ¤кийсь громад¤нин ”крањни, рос≥¤нин ≤ванов, закричить, що украњнська влада порушуЇ його людськ≥ права. ≤ тод≥ любл¤чий його рос≥йський ур¤д пошле в ”крањну в≥йська дл¤ його захисту. як в≥н це зробив в „ечн≥. јбо ¤к це робл¤ть ≥нколи —Ўј. ѕошле на загибель дес¤тки тис¤ч рос≥¤н, .принесе горе втрати в дес¤тки тис¤ч с≥мей. «ате захистить ≤ванова, а, насправд≥, збереже волод≥нн¤ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ. ј кому ≥з простих рос≥¤н це треба? “реба правл¤ч≥й жируюч≥й верх≥вц≥. ј дл¤ чого? ј, ¤к кажуть: "ўоб було". јбо, ¤к казав “арас Ўевченко: "ўоб загарбать ≥ з собою вз¤ть у домовину."
“ому, щоб такого не сталос¤, ”крањн≥ треба обов''¤зково придбати соб≥ друз≥в, ¤к≥ допоможуть њй втримати незалежн≥сть. “обто вступити в Ќј“ќ.

5. Ѕрати чи не брати позики у ≥ноземних банк≥в?
¬≥дпов≥дь ворога украњнц≥в: Ѕрати.
Ѕо на ц≥ грош≥ можна розвити промислов≥сть ≥ с≥льське господарство. ј пот≥м ≥ борг в≥ддамо, ≥ жити будемо краще.
¬≥дпов≥дь патр≥ота ”крањни: Ќе брати.
“ому що грош≥ дають п≥д ¤к≥сь в≥дсотки. ≤ борг неухильно зб≥льшуЇтьс¤. р≥м того практика минулих рок≥в показала, що так≥ грош≥ дл¤ народу ≥ економ≥ки ”крањни використовувалис¤ мало. ј б≥льше њх зникало в кишен¤х нин≥шн≥х м≥льйонер≥в ≥ м≥ль¤рдер≥в. ѕроте вороги ”крањни, ¤к≥ захопили сьогодн≥ владу, р≥зними шл¤хами намагаютьс¤ прив''¤зати ”крањну до –ос≥њ чи зовс≥м позбавити њњ незалежност≥. ѕоки що њм це не вдаЇтьс¤. “ому вони вир≥шили застосувати перев≥рений бандитський спос≥б: посадити ”крањну на боргову голку. «араз вони беруть грош≥ зв≥дус≥ль. ≤ завз¤то запевн¤ють народ, що це йому на користь. ”крањна без натуги ц≥ борги в≥ддасть. ≤ њх не ц≥кавить ¤кий ур¤д буде в≥ддавати борги. ÷е змушений буде робити будь-¤кий ур¤д. р≥м того, вони ладн≥ ц≥ запозичен≥ грош≥ вкладати в сп≥льн≥ з –ос≥Їю п≥дприЇмства по розробц≥ нафтових ≥ газових родовищ на територ≥њ –ос≥њ. ≤ розраховують вони на такий ф≥нал: ”крањна, набравши борг≥в, не зможе за них розплатитис¤ ≥ стане банкрутом. њй на виручку прийде –ос≥¤ ≥ зобов''¤жетьс¤ погасити борги. ј за це ”крањна змушена буде в≥ддати њй ≥ т≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства, ≥ газотранспортну систему, ≥ ќдеський припортовий завод, ≥ —евастополь, ≥ все ≥нше. “од≥ й буде назавжди пок≥нчено з незалежн≥стю ”крањни. ћожна припустити, що саме це мав на уваз≥ ѕрезидент –ос≥њ ¬олодимир ѕут≥н, коли рад≥сно пов≥домл¤в, що Д украњнськ≥ товариш≥ виступили з революц≥йною пропозиц≥Їю".

6. ”крањна повинна бути ц≥л≥сною державою з Їдиними дл¤ вс≥Їњ територ≥њ законами, Їдиною державною мовою ≥ ≥ншими атрибутами державност≥? „и федерац≥Їю, складеною з окремих рег≥он≥в з≥ своњми де¤кими законами, мовою ≥ так дал≥?
¬≥дпов≥дь ворога украњнц≥в: ‘едерац≥Їю.
Ѕо в р≥зних частинах ”крањни мова населенн¤ р≥знитьс¤, р≥зний р≥вень розвитку промисловост≥, с≥льського господарства, –≥зн≥ культури, р≥зн≥ зв''¤зки з сус≥дн≥ми державами, р≥зна оц≥нка ≥сторичного минулого.
¬≥дпов≥дь патр≥ота ”крањни: ÷≥л≥сною державою.
“ому що, не зважаючи на вище наведену р≥зницю, ворожнеч≥ м≥ж украњнц¤ми р≥зних частин немаЇ. Ќа¤вн≥сть значного протисто¤нн¤ придумали вороги ”крањни, щоб в≥дколоти в≥д нењ ¤кусь частину територ≥њ ≥ приЇднати до –ос≥њ. њхн¤ д≥¤льн≥сть активно, при мовчазн≥й згод≥ рос≥йського кер≥вництва, п≥дтримуЇтьс¤ де¤кими рос≥йськими пол≥тиками. “≥ в≥дм≥нност≥, ¤к≥ Ї сьогодн≥ в р≥зних частинах ”крањни, Ї результатом багатор≥чного пануванн¤ в ”крањн≥ рос≥йських окупант≥в в одн≥й частин≥, чи польських та австр≥йських в друг≥й. «а короткий час дружного житт¤ в Їдин≥й держав≥ т≥ в≥дм≥нност≥ будуть подолан≥ ≥ забут≥.
ќтже, украњнц≥ стануть господар¤ми своЇњ крањни, ¤кщо проголосують п≥д час вибор≥в до ¬ерховноњ –ади за патр≥от≥в ”крањни.

јле навколо ¤коњ парт≥њ згуртуватис¤ украњнц¤м?

«а 15 рок≥в жодна з парт≥й не довела своњми д≥¤ми, що саме вона в≥дстоюЇ ≥нтереси б≥льшост≥ населенн¤ ”крањни. ’оча ≥ Ї патр≥отичн≥ парт≥њ, ¤к≥ в≥дстоюють ≥нтереси простого народу, але вони пасивн≥ ≥ по њхн≥х запол≥тизованих назвах простим люд¤м, ¤к≥ щоденною працею заробл¤ють на хл≥б, через брак часу ≥ знань важко зрозум≥ти њхню мету.
“ому пропоную активним патр≥отам ”крањни створити нову парт≥ю п≥д назвою: Дѕарт≥¤ добробуту народу ”крањни". ћета д≥¤льност≥ парт≥њ зрозум≥ла з њњ назви кожн≥й людин≥.
«апорукою ¤кнайшвидшого дос¤гненн¤ ц≥Їњ мети стануть саме украњнц≥, ¤к господар≥ ”крањни.
ѕредставники ≥нших нац≥ональностей будуть бажаними в парт≥њ ≥ в сусп≥льств≥ сп≥льниками в творч≥й робот≥, ¤кщо вони поважають украњнц≥в, ¤к господар≥в.
„лени вс≥х ≥нших патр≥отичних парт≥й, ¤кщо вони д≥йсно патр≥оти ”крањни ≥ бажають добробуту кожн≥й людин≥, повинн≥ влитис¤ в цю парт≥ю. “аким чином в одн≥й парт≥њ зберутьс¤ вс≥ чесн≥ патр≥оти ”крањни. ѕ≥сл¤ того з найб≥льш достойних буде обране кер≥вництво парт≥њ.

ўоб ц¤ пропозиц≥¤ не вигл¤дала несерйозною вигадкою, пропоную так≥ обов''¤зков≥ засади д≥¤льност≥ майбутньоњ патр≥отичноњ ≥ народноњ парт≥њ:
1. ќтриманн¤ вже в наступн≥й виборч≥й кампан≥њ законодавчоњ, виконавчоњ ≥ судовоњ влади.
2. ѕрийн¤тт¤ новоњ онституц≥њ ”крањни, що гарантуЇ добробут кожн≥й людин≥.
3.ѕрийн¤тт¤ в≥дпов≥дних конкретних закон≥в ≥ ¤кнайшвидше впровадженн¤ њх у житт¤. јнулюванн¤ закон≥в, ¤к≥ не в≥дпов≥дають принципам р≥вност≥ вс≥х людей.
4. ожн≥ п≥вроку повинен встановлюватис¤ новий чи п≥дтверджуватис¤ ≥снуючий реальний прожитковий м≥н≥мум дл¤ р≥зних в≥кових категор≥й людей, а також прожитковий максимум дл¤ людей, ¤к≥ отримують велик≥ прибутки. ѕрожитковий максимум повинен задовольн¤ти вс≥ здоров≥ життЇв≥ потреби людини на момент його обрахуванн¤ (њжа, одежа, взутт¤, житло, транспорт, в≥дпочинок щоденний ≥ щор≥чний, п≥клуванн¤ про здоров''¤).
ѕрибутки, що перевищують прожитковий максимум, повинн≥ йти на створенн¤ прожиткового максимуму зг≥дно в≥ку членам с≥мей цих людей ≥ на безв≥дсотков≥ рахунки в державних банках дл¤ використанн¤ в соц≥альн≥й сфер≥ держави.
“акий п≥дх≥д лог≥чний ≥ справедливий. јдже все багатство створюЇтьс¤ народом на народн≥й земл≥ з використанн¤м створених минулими покол≥нн¤ми засоб≥в виробництва. ј за вм≥ле управл≥нн¤ процесом створенн¤ нового багатства людина й отримуЇ прожитковий максимум ≥ надприбуток. —ьогодн≥шн¤ антикризова коал≥ц≥¤ ≥ створений нею ур¤д об≥ц¤ють п≥двищенн¤ добробуту народу п≥сл¤ того, ¤к р≥ст народно-господарчого виробництва дозволить це робити. ј поки що пропонують народов≥ зат¤гти паски, працювати ≥ чекати. ¬они замовчують те, що в ”крањн≥ розграбоване народне господарство. ≤ розграбували його саме наш≥ нин≥шн≥ м≥льйонери ≥ м≥ль¤рдери. ¬они забрали багатство створене народом ще й нещадно народ експлуатують. Ѕез поверненн¤ цього багатства народов≥ розмови про його добробут нереальн≥. ѕовертати повинна держава, створивши в≥дпов≥дн≥ органи. ¬иход¤чи з того, що в —–—– м≥льйонер≥в ≥ м≥ль¤рдер≥в не було. “акими вони стали, загарбавши чуже.
5. ожна працездатна людина повинна жити за рахунок власноњ прац≥ ≥ отримувати зароб≥тну платню не нижче прожиткового м≥н≥муму. ≤ зароб≥тна платн¤ повинна бути на р≥вн≥ розвинених крањн. Ќе так, ¤к було в —–—–, коли зароб≥тна платн¤ штучно утримувалас¤ на низькому р≥вн≥. ј серед простих труд≥вник≥в побутував такий г≥ркий жарт: Д ƒержава робить вигл¤д, що платить нам за працю, а ми робимо вигл¤д, що працюЇмо". ѕ≥дм≥нюючи зароб≥тну платню р≥зними фальшивими моральними стимулами, комун≥сти в≥дучили б≥льш≥сть труд¤щих чесно працювати, а привчили красти будь-що на своЇму робочому м≥сц≥. ÷е було одн≥Їю з основних причин краху комун≥стичноњ ≥деолог≥њ ≥ розпаду —–—–. ј привчен≥ красти, щоб гарно жити, спритн≥ та нечесн≥ люди швидко розграбували державне ≥ народне добро в роки горбачовськоњ перебудови в —–—– ≥ незалежност≥ в ”крањн≥.
6. «ароб≥тна платн¤ повинна визначатис¤ на основ≥ Їдиного тарифного дов≥дника. …ого треба терм≥ново створити. ¬≥н повинен враховувати вс≥ види роб≥т, фахи ≥ квал≥ф≥кац≥њ. ¬ключно аж до народних депутат≥в, м≥н≥стр≥в ≥ ѕрезидента. ƒов≥дник повинен бути щонайменше в кожн≥й б≥бл≥отец≥. “од≥ кожна людина може спланувати своњ зароб≥тки в≥дпов≥дно до своњх зд≥бностей ≥ бажанн¤ працювати. ≤ не буде претендувати на збагаченн¤ за рахунок крад≥жок, хабар≥в ≥ ≥нших незаконних метод≥в збагаченн¤.
7. «ароб≥тна платн¤ повинна визначатис¤ в коеф≥ц≥Їнтах в≥д прожиткового м≥н≥муму.
8. «ароб≥тна платн¤ будь-кого не повинна перевищувати м≥н≥мальну, наприклад, в «ќ раз≥в. ƒана норма повинна затверджуватись всенародним референдумом.
Ѕо не може ф≥зично одна людина працювати, наприклад, в «ќ раз≥в б≥льше, н≥ж ≥нша. Ќав≥ть враховуючи складн≥сть роботи, р≥зницю в квал≥ф≥кац≥њ ≥ в≥дпов≥дальн≥сть. «а минул≥ 15 рок≥в н≥хто з вищого ешелону влади за погану роботу н≥¤коњ конкретноњ в≥дпов≥дальност≥ не пон≥с. якщо людину зв≥льн¤ють з посади за доведену фактами погану роботу, то це ж не покаранн¤. ÷е лише позбавленн¤ њњ можливост≥ в подальшому наносити шкоду люд¤м на своњй посад≥. ј раз немаЇ конкретних критер≥њв в≥дпов≥дальност≥, то не треба й платити грош≥ за ¤кусь м≥ф≥чну в≥дпов≥дальн≥сть.
9. ожна непрацездатна людина повинна забезпечуватис¤ державою не нижче њњ прожиткового м≥н≥муму.
10. ƒл¤ приватних п≥дприЇмц≥в треба встановити прибутковий максимум у в≥дсотках до њх кап≥тал≥в. ≤ це лог≥чно ≥ справедливо, тому що њх багатство створюЇтьс¤ ≥ншими людьми, –ешта прибутку повинна використовуватис¤ народом ≥ державою.
11. ѕенс≥њ повинн≥ нараховуватись виключно на п≥дстав≥ стажу роботи ≥ зароб≥тноњ платн≥ за Їдиними п≥дходами. Ѕез под≥лу на державних службовц≥в ≥ решту.
Ќ≥¤ких вин¤ткових пенс≥й не повинно бути. «а вин¤ткову роботу людина отримуЇ ≥ в≥дпов≥дну зароб≥тну платню. ј на пенс≥њ вс≥ люди р≥вн≥.
12. андидати в народн≥ депутати повинн≥ мати не менше 10 рок≥в трудового стажу, не рахуючи строковоњ служби в арм≥њ та навчанн¤ в вищих ≥ середн≥х навчальних закладах. ўоб вони пройшли випробуванн¤ житт¤м ≥ виробили в соб≥ ≥мун≥тет до хабарництва, крад≥жок ≥ ≥нших незаконних спокус.
¬ сьогодн≥шню ¬ерховну –аду, завд¤ки виборам за парт≥йними списками, л≥дери де¤ких пол≥тичних парт≥й прот¤гли своњх д≥тей, що т≥льки починають житт¤. ≤ вже зараз забезпечили њм депутатську зароб≥тну платню, депутатську недоторкан≥сть, п≥льги ≥ депутатську пенс≥ю на старост≥. ¬вели њх н≥бито дл¤ захисту ≥нтерес≥в молод≥. Ќачебто решта депутат≥в вороги молод≥. ƒал≥ вони можуть ввести в ¬ерховну –аду ще й своњх неповнол≥тн≥х д≥тей ≥ внук≥в. «в≥сно що дл¤ захисту ≥нтерес≥в д≥тей дошк≥льного ≥ шк≥льного в≥ку. « такими депутатами вони будуть приймати в ¬ерховн≥й –ад≥ будь-¤к≥ потр≥бн≥ њм закони.
13. андидати в народн≥ депутати ≥ на вищ≥ державн≥ посади повинн≥ проходити тестуванн¤ на законослухн¤н≥сть, грамотн≥сть, вживанн¤ украњнськоњ мови.
14. Ќародн≥ депутати не повинн≥ мати н≥¤ких п≥льг, н≥¤кого вин¤ткового забезпеченн¤, депутатськоњ недоторканост≥. ¬они повинн≥ жити житт¤м народу.
“од≥ й працюватимуть краще. ј кого це не влаштовуЇ, нехай не л≥зе в народн≥ депутати. ≤ зароб≥тну платню њм треба встановлювати зг≥дно пункт≥в 6, 7 ≥ 8. Ќе так, ¤к зараз. «а 15 рок≥в народн≥ депутати вс≥х скликань сп≥льними зусилл¤ми перетворили ¬ерховну –аду на закрите акц≥онерне товариство по пограбуванню народу ≥ держави. Ќа закритих зас≥данн¤х, так, щоб народ не знав, встановлюють соб≥ ≥ зароб≥тну платню, ≥ п≥льги, ≥ все, що душа забажаЇ. ≤ при тому називають себе слугами народу. “аких злод≥йкуватих слуг треба гнати в≥д влади назавжди.
15. —ело ¤вл¤Їтьс¤ фундаментом ”крањни. “ому люди в сел≥ повинн≥ бути так забезпечен≥ вс≥л¤кими засобами виробництва, щоб у них був час ≥ на ¤к≥сне виконанн¤ необх≥дних роб≥т ≥ на активний в≥дпочинок.
ƒл¤ потреб села необх≥дно створювати щор≥чно запаси паливно-мастильних матер≥ал≥в за узгодженими вс≥ма зац≥кавленими сторонами ц≥нами.
÷≥ни на продукц≥ю с≥льського господарства повинн≥ бути такими, ¤к≥ б забезпечували ≥ подальший розвиток виробництва, ≥ отриманн¤ прибутку сел¤нами на р≥вн≥ м≥ських жител≥в, ≥ створенн¤ соц≥ально-культурноњ сфери.
ƒл¤ п≥дтримки власник≥в земл≥ в селах треба створити державн≥ агроп≥дприЇмства, ¤к≥ б дотримувалис¤ високих стандарт≥в взаЇмод≥њ з власниками земл≥ ≥ служили б прикладом дл¤ приватних орендар≥в. јграрн≥ державн≥ п≥дприЇмства допоможуть п≥дн¤ти загальний р≥вень виробництва ≥ житт¤ в сел≥.
16. ѕовернути негайно графу Д Ќац≥ональн≥сть" в документи, що посв≥дчують особу громад¤нина ”крањни. —таранн¤ми ворог≥в украњнц≥в ¬ерховна –ада в≥дм≥нила цю графу. ўоб украњнц≥ назавжди забули, що вони господар≥ своЇњ земл≥.
—тавши, нарешт≥, господар¤ми на своњй земл≥, украњнц≥ побудують таке заможне житт¤, що будуть пишатис¤ своЇю нац≥Їю, а вс≥ ≥нш≥ нац≥њ будуть пишатис¤ тим, що вони живуть в ”крањн≥.
17. —удд≥, прокурори, сл≥дч≥, ≥нш≥ прац≥вники силових структур повинн≥ нев≥дворотно нести покаранн¤ зг≥дно з законом за своњ протиправн≥ д≥њ. Ќ≥¤ких дов≥чних судд≥в не повинно бути.
18. «а кожне брехливе пов≥домленн¤, поширене в засобах масовоњ ≥нформац≥њ посадовими особами, народними депутатами, парт≥йними функц≥онерами чи журнал≥стами, винн≥ обов''¤зково повинн≥ нести крим≥нальну чи адм≥н≥стративну в≥дпов≥дальн≥сть, а в особливо т¤жких випадках позбавл¤тис¤ прав на таку д≥¤льн≥сть.
Ѕо брехн¤ дезор≥ЇнтуЇ людей, в≥дбираЇ у них час, заважаЇ њм зробити правильний виб≥р. ќкр≥м того завдаЇ моральних ≤ матер≥альних збитк≥в конкретним люд¤м ≥ економ≥чних збитк≥в держав≥ ≥ народов≥.

≤деЇю ”крањни повинн≥ стати так≥ прагненн¤:
1. ƒобробут кожн≥й людин≥.
2. ”крањнц≥Ч господар≥ в своњй крањн≥.
3. ћирне сп≥в≥снуванн¤ з ус≥ма державами.
“ак≥ погл¤ди ≥ пропозиц≥њ автора.

ќднодумц≥в прошу телефонувати за номером: +38 (093) 578-47-85.

ажуть: Дўоб створити парт≥ю, треба м≥льйон гривень". “≥, хто њх створюЇ дл¤ себе, мають м≥льйони ≥ купують соб≥ прихильник≥в. я не маю грошей, щоб когось купувати. я хочу, щоб патр≥оти ”крањни, а в б≥льшост≥ це ж, мабуть, украњнц≥, об''Їдналис¤ ≥ створили таку парт≥ю, ¤ка буде в≥дстоювати њх ≥нтереси у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. ≤ в тому числ≥ й моњ. ѕрост≥ люди завжди скаржатьс¤: Д ¬се р≥вно нас н≥хто не послухаЇ. Ѕагат≥њ, парт≥йн≥ функц≥онери, ур¤довц≥, пол≥тики все р≥вно зробл¤ть так, ¤к вони захочуть". ≤ це д≥йсно так, коли люди роз''Їднан≥. “а Дпомаранчева революц≥¤" повинна переконати людей в тому, що, об Їднавшись, вони отримають перемогу. “ому кожному патр≥отов≥ ”крањни треба особисто докласти хоча б маленьких зусиль, в тому числ≥ й матер≥альних, дл¤ створенн¤ своЇњ парт≥њ ≥ дл¤ забезпеченн¤ в найближчому майбутньому заможного житт¤ кожн≥й людин≥.

јвтор.

17.02. 2007 року.