Випадкові знахідки середньовічної зброї XIІ—XIІІ ст. на території Лозівського району

Випадкові знахідки середньовічної зброї XIІ—XIІІ ст. на території Лозівського району

Лозівський історичний клуб імені Дмитра Яворницького

Випадкові знахідки середньовічної зброї XIІ—XIІІ ст. на території Лозівського району.

Науковий співробітник музею Забуга 0. В.

Випадкові знахідки археологічних предметів епохи середньовіччя на території Лозівського району рідкісне явище, бо в цей час територія сучасного району була не заселена - тут лише кочували в різний час печеніги,торки, половці, золотоординці, які, як правило, майже не залишили матеріальних слідів свого перебування тут. Тим важливими є знахідки середньовічної зброї,які іноді знаходять на території району. Більшість їх , як правило, походять з перевідкладених шарів, що в певній мірі затрудняє їх атрибуцію і точне датування. Але за аналогіями це все ж можливо зробити.
Автором цих рядків в різний час було знайдено два зразки середньовічної зброї - бойова сокирка та наконечник стріли (Додаток рис. 1-2).
Бойова сокирка давньоруського типу була випадково знайдена у 1991 році на території села Миколаївка (рис. 1). Сокирка, залізна, довжиною 12 см. , ширина леза 6 см. Лезо заокруглене, поступово звужуючись плавно переходе в обух. Найвужче місце у сокирки між лезом і обушною частиною - 3. 5 см. Вона дійшла до нас пошкодженою - обух дещо деформований,вкрита корозією.
При огляді знахідки виявилися цікаві подробиці її закріплення на руків''ї. Судячи з того, що відсутнє "вухо" для держака, кріпилася вона досить оригінально - у розколину древка сокирка, просто вставлялася обушною частиною і потім фіксувалася за допомогою металевого цвяха,який проходив через древко та сокирку,в обуху є невеликий отвір діаметром 4 мм. Цілком можливо, що сокирка додатково обмотувалася шкіряними ремінцями.
Аналогії цього виду зброї відомі серед археологічних знахідок епохи Давньої Русі і датуються доволі широким часовим діапазоном ХІ-ХІ 11 ст.
Наконечник стріли із заліза знайдений автором у 2002 році також на території села Миколаївка (рис. 2).
Наконечник стріли доволі масивний , його довжина неповна 82 мм. Наконечник черешковий, в перерізі ромбоподібний. Ширина пера 18 мм. , а довжина 87 мм. Є упор для древка довжиною 6 мм. Наконечник належить до кочівницьких старожитностей типу 37 виду 4,з неширокою основою пера і увігнутими плечиками і датується сер. XII І-поч. XIV ст.
Отже, вивчивши знахідки, можна зробити певні висновки. Давньоруська бойова сокирка належить до широко розповсюдженого типу цього виду озброєння, який використовувався воїнами Давньої Русі у ХІ-ХІІІ ст. Серед кочівницьких комплексів цього періоду не зустрічаються бойові сокири. Це суто слов''янська зброя. Її знахідку можна пов''язати з походами давньоруських князів у половецькі степи в ХІІ-поч.XIІІ ст. Тим більше,що поряд у радіусі 8 км. у 1988 році було досліджено біля села Копані в кургані два поховання кочовиків-торків, васалів київських князів.
Обидві знахідки вказують на маршрути військових походів Русі проти половців. Про те ,що на території Лозівського району кочували половецькі об''єднання вказують знахідки кам''яних скульптур ХІІ-ХІІІ ст.
Знахідка наконечника стріли ХІІІ-ХІУ ст. підтверджує історичні дані про навалу монголо-татар, адже даний тип наконечників стріл з''явився у східно-європейських степах завдяки монголо-татарському нашестю середини XIІІ ст.