В’ячеслав Труш (м. Лозова, Лозівський історичний клуб) «Національно-визвольний рух на Харківщині в ХХ столітті. Основні етапи історії» (тези).

Лозівський історичний клуб імені Дмитра Яворницького

Дослідження

Сучасний стан дослідження даної теми знаходиться на недостатньому рівні. В основному – загальні праці. Незначна кількість спеціалізованих досліджень по Миколі Міхновському, збірка, присвячена Володимиру Доленку, окремі статті в пресі, малодоступних наукових збірниках, спогади. Спільна риса – малий наклад видань. Також необхідним є чітке визначення того, що таке український національно-визвольний рух. Це рух, що виступає за визволення українців в усіх сферах суспільного життя – національній, політичній, соціальній, культурній, економічній, релігійній, військовій тощо. Помилково відкидати соціально орієнтовані виступи (приміром «волинки»), котрі виражали волю українців Харківщини й організовувалися та проводилися ними ж. Український національно-визвольний був репрезентований різними угрупованнями і набирав різних форм свого вираження (діяльність політичних та громадських організацій, стихійні виступи, повстання, ідеологічні дискусії тощо). Витоками українського національно-визвольного руху є: козацтво, «Братство тарасівців», РУП, УНП Миколи Міхновського, «Просвіти». 1. Доба Національної революції 1917 - 1921 років. Дії регулярних військ Армії УНР, УД. Стихійне повстанство (махновці), Валківське повстання 1920 року, партизани петлюрівського спрямування, підпілля (Харківський губернський повстанський комітет, підпілля в Ізюмі, Лозовій, справа школи «Червоних старшин»). Визначні постаті – В. Кияшко, Григорій Савонов, Микола Шатравка, Хома Гринь, Білецький, Двигун, Хвирлій, Перлик та ін. 2. Виступи 1920-х років (Сахновщина – 1923), Павлоградське повстання 1930 р, «волинки» (як прояв українського визвольного руху в соціальній сфері). 3. Інтелектуальний опір (Микола Хвильовий та інші), діяльність Мужичої партії, СВУ-СУМ (незважаючи на значні фальсифікації, опір існував). 4. Посилення українського опору за часів ДСВ. Створення ОУН (Харків, Красноград, Сахновщина), «Просвіт» (Харків, Дергачі, Валки), проукраїнських організацій та установ, їхніх симпатиків. Діяльність українських організацій в сфері культури («Просвіта»), соціально-економічній, агітаційній, релігійній (УАПЦ), військовій (створення підрозділів УВВ) тощо. Визначні постаті - Володимир Доленко, Василь Дубровський, Іван-Роман Костюк, Феофіл Булдовський. Юрій Клен, Орест Корчак-Городиський. Участь харків’ян в ОУН та УПА, дивізії «Галичина». 5. Повоєнний опір – Революційний авангард українського народу, Коломаччина (організація Єременка). Іван та Павло Руденькі з Великої Данилівки. 6. Український рух 1960-х – 1970-х – студенти. 7. 1980-ті – утворення НРУ, інших організацій націонал-демократичного, а пізніше – і націоналістичного спрямування. 8. 1990-ті – 2000 роки вимагають окремого дослідження у зв’язку із значним обсягом матеріалу та його не розробленістю. Назагал Харків першої половини ХХ століття був вагомою українською силою.